Ремонт парасольок – це водночас і розвага: розпустиш її, мов дерево якесь кістяне чи бамбукове і тішишся, і не бачиш […]

ми послуговуємось мертвими мовами ходимо безпорадні серед астролябій реторт черепів з висоти земляного валу слухаємо дзвін миколая на брукованому подвір’ї […]

“Дня 14 липня 1826 року прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася й о годині чверть […]

Житні хлібини крають ножами і не можуть наїстися. Аж трясуть неголеними щоками над коржами й кулешею, ще й дослухаються, як […]

На цьому світі стільки ірреального шукаємо тверду земну основу грудневе пиво біля кафедрального і сірий день мугиче боса-нову відлига як […]

Переповнений Георгіями кавалере, вранці виходиш, ніби з вольєри, пахкаєш люлькою на пташок Божих, чигаєш при дорозі на перехожих. “Гей, куди […]

І коли нарешті затихли останні оплески, Акулячий Писок рішуче заявив: – Я, кстати, Есенина очень люблю. Кто-нибудь помнит Есенина? – […]

Що хочуть наші спогади від нас? Як жити нам без погляду назад? Цей перехід, мов по воді убрід, це сходів […]

І перший сніг, і плавний супокій. Цвіте різдвяник – в домі тихе свято. Так мало нам потрібно й так багато […]

Братове, до вогню мене прийміть, подайте хліба чесний почастунок – я йду давно, а клич нічних вістунок мертвить і воскрешає […]

Дозволь мені кружляти над тобою. Я знав Йосифу Кун 1, я знав ще кількох жінок. Песій Ринок вітав мене песім […]

Наші святочні пориви – палкі та вознеслі, ніби й не нам волокти цю планиду грузьку. Далі, все далі від нас […]

носаток надцять перехилено то й замакітрилось на гаму:) а ті що з крилами і з вилами губами бамкають bibamus тут […]

Мав я прегарну здатність (чи то хворобу): двійко голуб’ят у череповій коробці. В ротову мою порожнину, від крику аж пурпурову, […]

Капітанська вдова мала білих мишей в закапелку дірявої кухні, а ще із неї був канарок Мішель і носовички трикутні. Втім, […]