ЕТЮД З ВОРОНАМИ
На цьому світі стільки ірреального
шукаємо тверду земну основу
грудневе пиво біля кафедрального
і сірий день мугиче боса-нову
відлига як сльоза над містом лине
автобуси приходять і відходять
і в наших кухлях писаної глини
колишеться гірка бурштинна подать
ми так цього тепла затято прагнули
як вимерзле пагіння винограду
ворони ці маленькі чорні ангели
збирають на фронтоні чорну раду
і тане сніг в якому так намішано
пісок і сіль тяжкі земні мірила
а ми в холодні кухлі тепло дишемо
і дивимось як мають чорні крила
(5 votes, average: 4,20 out of 5)
Related posts:
- ФОТОЕТЮДИ ЕТЮД ПОДОРОЖНЬОГО місто мов зала йду один застебнуто двері на всі жалюзі я тінь уздовж погаслих вітрин я дерево на […]...
- МУЗИЧНИЙ ЕТЮД Помаранчева стигла палітра Горизонту вина подає. Запрягає музика три вітра, Щоб процокати в серце твоє. Вибухають сонати високо В епіцентрі […]...
- КАМ’ЯНА БАБА Поміж будяччя, на старій могилі, Вона сидить з обвислими грудьми, Де чорні ворони наперейми Плетуть узір на синім небосхилі. Поля […]...
- “Сніги дороги заметуть…” Сніги дороги заметуть По самий видногруг. Ой неблизька ж до тебе путь, Товариш мій і друг, Через ліси, через яри, […]...
- “Коли я чую від мого онука…” Богданкові Коли я чую від мого онука З дитячих уст Шевченків заповіт, На серці тепло – не вмирає міт Про […]...
- “Одцвітає сонях за селом…” Одцвітає сонях за селом, А гречки іще й не квіткували. Як нам добре знову йти обом, Як цього ми прагнули […]...
- ДЗВІН ВЕСНИ Упав, та так невміло, що усі почули і від подиву уклякли й повеселіли, що таки упав, немов цього й чекали […]...
- “У теплі дні збирання винограду…” У теплі дні збирання винограду ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і […]...
- “якби нікого не було…” якби нікого не було, чи ти б тоді була, приберігаючи тепло до витоків тепла, до перелистування лун і відлипання крил […]...
- ДРУЖНІСТЬ ОБРИВАЄТЬСЯ Виходять люди залишають тіні які торкаєш та вони не мають дотику обнімаєш та вони не мають форми...
- В НАЙТЯЖЧУ МИТЬ. Драматичний етюд Дія відбувається після того, як кубинські повстанці, висадившись із “Гранми”, потрапили в засідку батістовців і були покошені кулеметним вогнем. З […]...
- “Ідуть селяни в темні далі босі…” Ідуть селяни в темні далі босі. ………………………………………………………………………… …біліють коси матерів, – ридають неньки разом із вітрами і руки простягають над […]...
- ЕТЮД Вулиця мокра морок ліхтар Відблиски світла випадок кут Ковнір піднявши рухається цар Ходить ходою бризкає жмут Зрідка візник торохтить нудливо […]...
- ПОЕТИЧНЕ СВЯТО В ГОЛОСІЄВІ Надвечір’я осіннє і раннє, І призахідне сонце в імлі. Тепло, тепло, хоч літо уже й здаленіло, Тільки бабине, біле – […]...
- ЕТЮД ЗІ СВІЧКОЮ І знов мені дорога дальня По картах випала. Іду. …Горить свіча в твоїй вітальні Одна-єдина на виду. Запахло воском від […]...
- РАНКОВИЙ ЕТЮД Як хочеться красивих слів Своїх, твоїх, чиїх завгодно, Такий от настрій і погода, Що хочеться красивих слів. І гарно так, […]...
- КАРПАТСЬКИЙ ЕТЮД Над Карпатським плаєм Місяць срібноликий Зачепився рогом За вершок осики. Розлилось довкола Акварельне плесо Й світ підперезало Білим перевеслом. Мовби […]...
- ВРУБЕЛІВСЬКИЙ ЕТЮД Він мав печальні всевидющі очі – В орбітах диких голубі дива. В них світ буденний, темний і порочний На полотні […]...
- ЕТЮД ПРО ХЛІБ Яйце розіб’є, білком помаже, На дерев’яну лопату – та в піч, І тріскотітиме іскрами сажа – Мініатюрна зоряна ніч. На […]...
- ТИХИЙ ЕТЮД Що несеш мені в тихому імені, В зливі кіс, перевитій, важкій? Що нашепчуть вуста твої стримані Несповитій тривозі моїй? Чи […]...
- НІЧНИЙ ЕТЮД Не кров з молоком, а кров із ніччю – Про тебе задумуватись весняною порою І сльози збирати по твоєму обличчю […]...
- СОНЯШНИЙ ЕТЮД Де котиться між голубих лугів Хмарина ніжна з білими плечима, Я продаю сонця – оранжові, тугі, З тривожними музичними очима. […]...
- “Взимку…” Взимку я назвав тебе квіткою. І навесні ти зелене пагіння пустила угору і зацвіла. Прилетіли пташки, посідали на плечі твої, […]...
- ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей […]...
- ЕТЮД З НАТУРИ За артистичністю ховаєте байдужість І догми з виглядом премудрим речете… Такі не сивіють з нервового напруження, Ви просто так, від […]...
- ПІДМОСКОВНИЙ ЕТЮД По двійко лиж – і навпростець лісами, в сніги, у сосни, в тишу – без лижні. Сполохать ніч дзвінкими голосами, […]...
- ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ЕТЮД Далекі села і міста, Дорога – як струна. Недоціловані уста. Події. Імена. Вокзали. Візи. Суєта. Готельні номери. І дні складаються […]...
- ТРАВНЕВИЙ ЕТЮД Бузок скрипів, перегорів, Пошумував, та й годі. А птах зрадів, гніздечко звив І пух послав насподі. Така пора: кому – […]...
- ЕТЮД САМОТИ Ображений, зневажений, На самоті з думками, Сидиш, підперши голову Крутими кулаками. А десь радіють недруги, І мед-вино кружляють, І зле, […]...
- ЕТЮД КОХАННЯ Кохати – нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові. Кохати – це щомиті дивуватись, Це – задихатись з подиву […]...
- ФАНТАСТИЧНИЙ ЕТЮД На ту стаєньку вийшов я вночі. За мною – голий ліс. Пора – квітнева. Та зацвіла вже гілка черешнева й […]...
- ДИДАКТИЧНИЙ ЕТЮД II Все-таки непросто зрубати високу і горду смереку. То тільки так здається, бо легко її обняти. То вже й тобі так […]...
- ДИДАКТИЧНИЙ ЕТЮД I Коли в тобі зрубали щось високе і горде, і воно впало на душу, мов колода, і не анабш, куди її […]...
- ГІРСЬКИЙ ЕТЮД Мов дівчата худенькі, ялини Розбрелись по безпліддю гір. Дерев’яна гірська хатина, Чорних буйволів повен двір. І хазяйська дочка-мадярка Виносить мені […]...
- “Скажи мені, любий мій, де ти блукаєш…” “Скажи мені, любий мій, де ти блукаєш, – Чи в горах, чи тут, при долині? Де стадо пасеш ти і […]...
- ЛЕБЕДИНИЙ ЕТЮД Ты белых лебедей кормила, Откинув тяжесть черных кос… В. Брюсов Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині І […]...
- ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...
- ЕТЮД ДО ПОРТРЕТА СЕЛЯНКИ Маленька, легенька, старенька, сама, – Ні плоду, ні роду – нікого нема. Город, та криниця, та кілька сусід, – Здавалось […]...
- ЕТЮД РАННЬОЇ ВЕСНИ Що з того, що ще вода холодна І рогіз лежить, мов ковила? Лиска в чорне зодяглася модно – Мов княжна, […]...
- МОГИЛИ обвалюються на століття сплощують роки в тонкі дошки поплямлені молитвами й надіями вкриті воском закидані вінками болю могили чорні рани […]...