ВЕРТЕП
1.
його душа
бліда так само
не вміє очі відвести
від одержимої осанни
напівзабутих палестин
над ними червлять кучеряві
дими запічних веремій
над ними також –
боже мій! –
хрести виблискують триглаві
душа у пазусі таїть
ціанистого слова калій
а він на тятиві стоїть
неначе праведник на палі
2.
вистигне земля вчорашня
порозходяться навіки
оержимі та відважні
не схололі ще каліки
а куди тепер тікати
по зресті тепер якому
повзає мушва оката
загризаючи оскому
а кого тепер забути
пом’янути перед раєм
на один-єдиний бутель
є пророків ціла зграя
3.
прийде зоря і стане на порозі чужого дому
і янголята білі голі босі прийдуть потому
послухай синку завели колядку сусідські дітки
раз янголятко два янголятко а третє дідько
не плач іванку помовч іванку допоки змога
приходить чорт
зриваючи горлянку
хвалити бога
4.
я націдив тобі останню шклянку оцту
і роздобув тобі солоний огірок
матвію говори ти виродиш пророцтва
учитель ще не бог а ти уже пророк
тобі поводирю масонові месії
сьогодні присягнуть і поцілюють мешт
а ти нас поведеш у рим чи в голосіїв
а хто там розбере куди ти поведеш
(3 votes, average: 3,00 out of 5)