“вбивати правильно не так…”
вбивати правильно не так:
землі коричнева п’ята –
по горло в краплених полях
задикувалася земля…
слова однакові – згадай,
проказа рук така сама:
за одержавлений малай
хіба вхопитись обома.
любити правильно не так:
цей час, ця жимолость, цей знак
червоний з білої води –
не відведи, не відведи.
із перестиглих трупом гір
нехай приходить цар чи звір,
хай витискає час на пні,
як бриндзу з патоки чечні.
прощати правильно не так:
душа їдка, як аміак,
розпоряджається сама
переступами обома;
втирає руки об штани
і не питає, де вони –
вершителі і кучмачі,
що губи гострять уночі.
вмирати правильно не тих:
трава межъочі, під дих,
під голову і на коня –
нехай відгадує чечня,
чий сон і голова чия
в долоні замість малая,
в долині синього ключа,
де гір немає на плечах.
там обважнілий, як кулак,
іще здригається борлак
і, вмитий голосом твоїм,
чекає, як дожити їм
Related posts:
- “Живе сусід…” Живе сусід, живе, вважає, правильно Бере з одних – що тягнуться до нього, дає для інших – тягнеться до них. […]...
- “Сама хай висохне сльоза…” Сама хай висохне сльоза. Нехай її ніхто не витре. Не дми мені в обличчя, вітре! Сама хай висохне сльоза. Або […]...
- “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
- НАГЛИЙ СНІГ Зненацька, враз на щемну зелень, на пізні трави сніг упав, Закрупотіли білі зерна, закружеляла невесело крупа солона, як ропа. Вдягнувся […]...
- ПОЕТ Усе – і небо, і трава святі для нього, пілігрима, а ще як в Спілці є права – хоч в […]...
- ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава. Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава. И над степью стон Ветром оглушен. Тонок стебелек […]...
- Я – ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава, Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава… И над степью стон. Ветром окружен Тонок стебелек, […]...
- Трава Я трава прадавня дика трава до билиночки вирвана до стеблиночки витоптана і врешті гудроном гарячим напоєна і здавалось назавжди під […]...
- ПРИСЯГА Буяйте цвітом, степові широти! Дзвени світами, славо козаків! Клянуся серцем, на віки віків Мене в бою нікому не збороти. Клянусь […]...
- “держава, у якій зима подібна до…” держава, у якій зима подібна до сухих волових жил, що пахнуть маскхалатами, в румовищі опіль, у нервищі водойм усіх переживе […]...
- ЛЕГЕНДА Чорний кашкет із кокардою (мамин дарунок йому). Крейсером тато командує, не приїжджає тому. Тато в далекому плаванні в білій каюті […]...
- “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
- ЕТЮД ЗІ СВІЧКОЮ І знов мені дорога дальня По картах випала. Іду. …Горить свіча в твоїй вітальні Одна-єдина на виду. Запахло воском від […]...
- “Росте трава, доповнюючи нас…” Росте трава, доповнюючи нас ласкавістю, прихильністю земною, стоїть трава, все знаючи про час, рівняючи непам’ять прямизною… Запліднена літаючим насінням, споріднена, […]...
- За оводом терпне самотній сумний рамадан за оводом терпне самотній сумний рамадан уже осипається мерва з чернечої брами віддам тобі перстень і палець а сніг не […]...
- “за овидом терпне самотній сумний рамадан…” за овидом терпне самотній сумний рамадан уже осипається мерва з черченої брами віддам тобі перстень і палець а сніг не […]...
- СТЕПОВА МОГИЛА Звідкіль ти, могило, У степу взялася? Хрестик з очерету, Земля не зляглася. Ні шляху, ні стежки; В полі дико, пусто; […]...
- “Як живу – я пишу…” Як живу – я пишу, (хоч пишу – як дихаю), Але маю права, як трава під кригою, Все болить голова […]...
- ЖІНКА, ЩО ЙДЕ З ПОБАЧЕННЯ Жінка, що йде з побачення, Схожа на дорогу – Боїться сама від себе втекти І сама себе наздогнати. Жінка, що […]...
- “епідемія простору все ще тріпоче умами…” епідемія простору все ще тріпоче умами, за державою снігу усе ще столиця сама… їм і жити замало, і солодко жити […]...
- ОКТЯБРЬСКАЯ ПЕСНЯ Чучело перепелки стоит на каминной полке. Старые часы, правильно стрекоча, радуют ввечеру смятые перепонки. Дерево за окном – пасмурная свеча. […]...
- ІВАНОВА МОЛИТВА Є Божа заповідь: не вбий, Аби не взять гріха на душу. Зітхнув Іван: “О Боже мій. А я ж щодня […]...
- “Від листопаду вседнного…” Від листопаду вседенного, від неба надто голубого, від яблука – така студінь, що, наче кригу, власну тінь б’єш закаблуком – […]...
- МУЗИЧНИЙ ЕТЮД Помаранчева стигла палітра Горизонту вина подає. Запрягає музика три вітра, Щоб процокати в серце твоє. Вибухають сонати високо В епіцентрі […]...
- “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...
- “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
- “Нехай обдурений я сном…” Нехай обдурений я сном, Нехай осміянний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, – Нехай! але […]...
- “Зелений луг, веселий пух…” Зелений луг, веселий пух і біла конюшина. І котиться луна за пруг – вишнева намистина. Не наступай на трійчаки, на […]...
- “мій Господи, поговори за нас…” мій Господи, поговори за нас. Тобі давно воздасться говорити за кожну хвилю золотої квити, за недопитий, бо гарячий час. доопріч […]...
- “- Вчителю, що робити? Вчитель на небесах…” – Вчителю, що робити? Вчитель на небесах. Серце шепче – любити, а в голові – гніздо бісиків звивистих, серце, їхнє […]...
- “і знов…” і знов трава облич стрілятись в губи свячені мальви по під небі нню с тікають зірви...
- ГОЛОСІННЯ По тобі на постелі форма задубіла, і я сама! Не можу збутися слідів твоєго тіла, ні кинутись у наготі грудей […]...
- Нехай уже не нам – солодкі ягоди Нехай уже не нам – солодкі ягоди й вода з ключа, шовкова і правічна, і дві легкі долоні, спраглі злагоди […]...
- “Дерева схилені в зажурі…” Дерева схилені в зажурі, Осіння, вицвіла трава. І враз – на цвинтарному мурі Чиїсь розгонисті слова: “Марія плюс Іван – […]...
- “Тим від тебе утікаю…” Тим від тебе утікаю, Що тебе кохаю. Позирни сама на себе, Мій квітчастий раю! Чи моє ж худе обличчє Із […]...
- “Нерозвійно нагусла над мокрим вікном…” Нерозвійно нагусла над мокрим вікном Осліплених днів каламуть. Речі спокійно живуть, Не зринають гіркі слова, І сіріє печаль моя, Як […]...
- “нічийний страх на кожне дерево…” нічийний страх на кожне дерево – трава доскочить до трави. і зівота перед куделею пушкъ замацує, як шви, – лише […]...
- А царят над нашей стороной А царят над нашей стороной – Глаз дурной, дружок, да час худой. А всего у нас, дружок, красы – Что […]...
- В НАЙВИЩІМ ДОМІ В найвищім домі одчинились двері. Вітаються руками обома. А на лиця чистенькому папері Турботи й мислі жодної нема. Я – […]...
- Дівчина знає м’ясо зійшло з води дівчина знає м’ясо зійшло з води холод зайнявся за нами і вкрився бризом холод як пава кигиче устань і йди […]...