ВАСИЛЬ РОМАНЮК. 1995
як тихо й довго сходяться на пласі
сповідники моїх ребристих плах.
ця самота – удар ногою в пах.
як лоскотно стікає кров по рясі.
вершителі, де за хоругву страх
у вишиваній скрився іпостасі…
з-поза млина молитви свинопасів
ще не поснули: глина на вустах.
не правив ними – пастор уночі
видющий тричі. він зове – і прісно:
там голови чи коси на плечі?
у келії, у камері облізлій,
у патріаршім камені – затісно.
над києвом зловісно сплять сичі
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ЦИГАН ВАСИЛЬ На чужих наречених – пояси, мов табу. Зостаєшся один і над глиною постиш… Вилітає на площу нічний табун – скільки […]...
- “Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер…” Ігореві Римаруку Ігореві Римаруку Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер. Потрафив у скалу – лежить в потоці. Не міг тікати. […]...
- ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК. 2000 я маю знати кожного в лице – дощів імущих і життя імущих, – коли не звірина вертає з пущі, а […]...
- ВАСИЛЬ СТЕФАНИК. 1933 сказав би кому свою правду – на вітер чи так. вона непомітна, їй майже не вкриєш очима. солоні, як небо, […]...
- “ЗА НАС” (1995)ПЕРЕДМОВА ДО ЗБІРКИ “ЗА НАС” “Все русскому мечу подвластно”. О. Пушкін. “Кавказский пленник” “Россия – государство не торговое и не земледельческое, а военное, и призвание […]...
- НОСТАЛЬГІЯ (поема, 1995)”Чому так важко бути нам собою…” Ми ще ніколи не були собою. Максим Рильський I Чому так важко бути нам собою, Коли нема для духу заборон, […]...
- “Поснули – сплять оса з осиною…” Поснули – сплять оса з осиною, Змерз чорний кетяг бузини, І літня хмара під осінньою Плечем біліє край зими. На […]...
- ВАСИЛЬ МИСИК Постій, Ілько! Поїду в Бухару, сходжу в мечеть, а на базар – не стану, і повернусь… Завдам тоді перу роботи, […]...
- ВАСИЛЬ МИСИК Чому покинув дім, полин, – Степи свої квітучі? Стоїш тепер, як перст, один На потьмянілій кручі. Промарнувалися літа У гуркоті […]...
- ЯЦКІВСЬКОМУ А для любові ще немає ката і я люблю… живу. “Вітрила…” Олександр Яцківський Наче крига з неба, обвалилась глина, Обвалилась, […]...
- ПАМ’ЯТІ Т. ОСЬМАЧКИ Не хочу – ні! – цих похорон. Прости. Хай тільки ворон тричі десь прокряче, Що вже похований ти, неповторний ти, […]...
- “Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі…” Пам’яті Василя Симоненка Наш Василь іде по найдавнішій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній […]...
- БЛОХА Смотри – блоха, ах, как мала! Сначала кровь мою пила, А после кровь твою пила! Она мила, и ты мила. […]...
- “промінь, що відбувся від стіни…” промінь, що відбувся від стіни. ліс, що перерізаний навпромінь. під червоний комин звірини набуло відваги в цьому домі. день місили […]...
- (ЗАМОК) Прогулянка кіньми – велика приємність. Та нам зостаються лиш кухні в задвірках сецесій – просторі прокурені гнізда, де гори немитого […]...
- ЛІСОВА БАЛАДА Старому лісникові не до сну. Гроза! Шибки протяжно деренчать. Тут будь на чатах: як не встежиш, – від блискавки недовго […]...
- Святослав Ніч майова, українська, Світло місячне тремтить… Все заснуло. Тільки Ольга Над колискою не спить. Над дитиною схилилась, Сон рожевий зовучи: […]...
- ДРУГЕ ПОСЛАННЯ ДМИТРА З КУТІВ ДО ГАЛИЧАН Я прочитав Книгу Мертвих, кажу: країна мертвих старша від країни живих, там немає Галичини, там нема героїв, дарма ваші герої […]...
- ГАЗЕТЯР День ідейного краму Новин, крові і хмар Дай телеграму, Газетяре! Захвати, пориви й вигуки. Декларації, наради. Смішні комічні крики І […]...
- “повторюю тричі прирослі до неба слова…” повторюю тричі прирослі до неба слова. їх мало би бути утричі – як мінімум – більше, але тільки віршам дано […]...
- СМЕРЕКА Я знав колись твій рід… На склонах Чорногори, Де в хмарах громи сплять, орлів де вітчина, Стоять твоїх сестриць великі […]...
- ГЕОМЕТРИЧНЕ Прийшли до круга. Стали зусібіч. І голови накрили прапорами. І хтось завів нестямно довгу річ про конуси і паралелограми. А […]...
- “непростимені…” непростимені начезбілогоклинуводаперламутрова листнаколіні азъ воздам криниця попелом вкрита і київ з ночі чотири легенди кождому кару свою відкурличуть криламивідообнімуть і […]...
- Звитяжці станули живими звитяжці станули живими а сіль зійшла і все зійшло і не вміщалося жало щоб виправдовувати ними оселя ближче до тепла […]...
- ГРИЗУН У Матвія Гризуна двір є і садиба. Він по дворищу своїм, мов куркулик, диба. Очі жиром запливли, потонули в салі. […]...
- ЗВИЧАЙ Суворий, віками освячений звичай: Найближчий з родини, тамуючи відчай І сльози утерши на скорбнім обличчі, “Простіть йому, люди” повторює тричі. […]...
- “На березі Він вогонь розклав…” На березі Він вогонь розклав. Петро в човні не знаходив місця і кинувся в море, добрався вплав апостол, що тричі […]...
- “Десь надходила весна…” + Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками […]...
- ОБЛОГА Василеві Герасим’юку 1. якщо ніхто якщо нікого якщо нікому доведеш що вороги пливуть до бога як поцілунки на манеж що […]...
- ЧАДРА МАРУСІ БОГУСЛАВКИ Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем. Татари сплять, сьогодні в них байрам. Високий дуб, по-українськи – нелинь. Святе письмо, по-їхньому – […]...
- AD ASTRA 1 Ти зі мною. І я з тобою. В самоті навіть ми – удвох… За життєвою далиною не з’єднає нас […]...
- Канцерогенний сад крізь мармур і нейлон канцерогенний сад крізь мармур і нейлон розстелює тобі циганські простирадла і жовтопалий день як глина за селом розчинений для нас […]...
- “Біля пригаслого багаття…” Біля пригаслого багаття Посеред лугу уночі Згадалось раптом біле плаття І поцілунки при свічі. Незнана сила воскресила На мить якусь […]...
- “Якось-то йдучи уночі…” Якось-то йдучи уночі Понад Невою… та, йдучи, Міркую сам-таки з собою: “Якби-то,- думаю,- якби Не похилилися раби… То не стояло […]...
- В РАЙОНІ КОСМОДРОМУ Допоки сплять кібернетичні дива, А може, удають, що сплять, Ген за бетоном, в трав’янистих гривах, Сигнально маки пломенять. І хлопці, […]...
- И гроб опущен уж в могилу И гроб опущен уж в могилу И все столпилося вокруг.. Толкутся, дышат через силу, Спирает грудь тлетворный дух… И над […]...
- СЕРЕДНЬОВІЧНІ ВІЗІЇ 1. допоки цих филистимлян лисиці не усіх спалили допоки крутиться земля і меч архангела гаврила подібен гострому хресту пора не […]...
- ТИМ, ЩО В БОЛОТІ Поглухли, посліпли в безстидній дрімоті, Ні легіт не війне над їх головами, Шувар не шелесне від гнилої ями, Посліпли, поглухли […]...
- МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ. ВІДРОДЖЕННЯ Зринає у новітнім хорі Ця найвеличніша з ідей: Чим вище голови в соборів, Тим вище голови в людей. Вставай, мій […]...
- “Легко йшла сяйна зоря…” Легко йшла сяйна зоря В свій високий спів; Місяць правив срібний бриль Вище красних брів. Вечір лагідно світив Зорі з […]...