Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“упоперек душі одні і ті ж овації…”

упоперек душі одні і ті ж овації,

киргизи в рушниках, вечеря і самум.

дописаний вінок зневажує Горація –

самому ж одягти хіба лише на глум.

пелюстки і листи в розлогому перетині,

їх рустикальна тінь вихлюпує в кумис.

і вітром не риплять віконниці веретяні,

і обруч золотий над стійбищем завис.

до піднебіння од прилипли відображення,

хурми і часнику окрушини блищать.

ти витираєш піт і слухаєш поважно,

як в дальніх комишах самотньо стигне чай

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“упоперек душі одні і ті ж овації…” - АНДРУСЯК ІВАН