ПРЕДТЕЧА
1.
набридло дертися в пресвітери
бо на пораненій горі
виписують дражливі літери
архістратиги комарі
а інші версії заказані
тому ховайся в рукавах
бо крізь твоє гебрейське казання
зростає прерійна трава
і не зітхнути цими горами
і не розгледіти з вікон
як над окрушинами хворими
витає прерійний дракон
2.
може здатись на котячу милість
і заночувати у котлі
завтра біле платтячко навиріст
в дар запропонують лихварі
завтра місяць увіпреться боком
у твоє натруджене зело
завтра нагадаєшся нівроку
що тебе й в помині не було
що за всім оцим палеолітом
біла пава як зоря чужа
холодно вгризається у бітум
а тобі ні крапельки не жаль
3.
загорнув опівнічний грим
ідилійну рокиту барв
подаруйте мені хоч рим
я його недоримував
недоплакав на полотно
не розмазав по полотні
бо залишилось все одно
недокінченому мені
утікатиму в синій грот
щоб не бачити ким я став
дві дороги на ешафот
подаруйте мені христа
4.
онімію мов старенька рахва
вилиняють лютики охри
ця дороги горбиться як брахма
до гори козаче
догори
за слідами чорної лисиці
у понуру букову мечеть
де монгол в утробі удовиці
третє літо знічено мовчить
хай чекає може так і треба
ще зоря не витекла з нори
ще дірява дідова колиба
до гори тікає
догори
ще не знята юдина облога
ще у ребра вперлися гаки
і яскиню юного даждьбога
не знайшли ще тріє лісники