Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“це розчавлені арфи – есенція ладану з мороком…”

Пам’яті Любові Дручків

Пам’яті Любові Дручків

це розчавлені арфи – есенція ладану з мороком

де на лобі кайлом поцілунок воскресе

заїжджають планети – одна за одною – по мокрому

і зшиває їх мізки сумний потойбічний професор

це тікають в портрети огорнуті ковдрою прірви

де на струнах завис побілілий шматок язика

то Небесний Бухгалтер визбирує шкалки дзеркал

і оранжеві френдзлі на випуклих скронях обірве

так кирпато живуть і так ніжно стікають по шиї

так нап’ються води і раптово вертають назад

тільки в камері смертників – довгій дубовій машині –

виростає холодний сад

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

“це розчавлені арфи – есенція ладану з мороком…” - АНДРУСЯК ІВАН