Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ХАТКА ІЗ ГРАНАТА

Я потім вам скажу – усе, що треба,
А зараз – уст, я хочу Ваших уст!
Я буду делікатним. – Ви чуєте мій тембр?
Я ж у кімнаті цій ні більш ні менш як гість.

Жартуючи – я потушив електрику.
Метнулись Ви – і знов байдуже світло.
Вібрують тіні знов. Самочу я у кутику.
А по хвилині знов ми боїмось згоріть.

Я казку розповім про хату із граната.
Але слова – то нуд, стихійне зрозуміння.
Ви вся в мені, а Вас – моє хотіння.
Переплелись між нас газели і сонати.

1914. Київ

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

ХАТКА ІЗ ГРАНАТА - СЕМЕНКО МИХАЙЛЬ