Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ОДНА ПІСНЯ

В кінці греблі
Шумлять верби…

Бува, почуєш пісню і спахнеш
Пекучим болем пізньої любові –

І от – далечина Твоїх безмеж,
Твоїх небес нестриманая повінь:
Пливе, пливе блакитна широчінь,
Росте, росте співучим колом обрій;
Від білих хмар лиш смарагдова тінь
Біжить ланами, лиш вітри недобрі
Напружують свій навіжений чвал…

О, як забуть Тебе, єдину в світі!
Твій зір мені ясніш за сонце світить,
Твоя далека пісня, як хорал.

Моя весна. Моя, моя Земля

Яке ж залізне серце муку стерпить:
Оттут в недужих мріях уявлять,
Як “в кінці греблі шумлять верби”.

l5.VIIl. l928

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ОДНА ПІСНЯ - МАЛАНЮК ЄВГЕН