ВІДПОВІДЬ
– Дарма твій гнів, дарма твої докори,
Пуста твоя убога pruderie,
Бо бачу світло тої я зорі,
Що кажеш ти, о мудрий гострозоре!
Як ти, люблю я фільтри і затвори,
Ці шнуром витягнуті димарі,
Цей жовтий дим (од нафти!) угорі,
Ці щогли, що мережають простори.
Іван зламав свій заповідний круг,
Глуху обмеженість, батьківський плуг
Іван спалив у цій печі могутній.
А ти мені верзеш безсило… ти! –
Що ці співучі і тугі дроти
“Загадувати кажуть про майбутнє”.
22.03.1935
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
- ВІДПОВІДЬ АНОНІМУ Відкрийся, таємничий аноніме, відкинь забрало куцого листа! Хай кривляться крикливо, а не німо чорнилом запечатані вуста. Топчу ногами тінь твою […]...
- УКРАЇНЦЮ СКАЖЕШ: “ХЛОПЕ!” ВІДПОВІДЬ ПОЧУЄШ: “ХОПЛЮ!” Треба робить на шляхту – так шляхта бажає, Годі хлопа до того примусить буває. Стали хлопи за гору, і шляхта […]...
- ІВАНОВІ ФРАНКОВІ (Відповідь на його Посланіє) La poesie n’a pas la verite pour objet, elle n’a qu’elle-meme. Charles Baudelaire[1] Hi, мій учителю і друже, Про мене […]...
- ВІДПОВІДЬ ЛІТСТУДІЙЦЕВІ НА ТЕ, ЩО І В ТАЛАНОВИТИХ ПОЕТІВ БУВАЮТЬ ПРОХІДНІ РЕЧІ Поетів судіть по вершинах (по творах вершинних), по кронах… Все те, що вторинне – як нижнє пагілля у сосон – […]...
- ВЕСНА Взала мене доля на кпини, і я занімів, наче сум. Здавалося, доброї днини й журавлики не принесуть. Здавалося, трепетний живчик […]...
- “Мусить бути! – скажи – і стане…” Мусить бути! – скажи – і стане, Захотіти – досягти! Духа в льоті до мети Не затримають кайдани. Підеш ти […]...
- ШАЛАПУТНИЙ ІВАН Як у друга у Данила були іменини, На них Іван не прогавив жодної чарчини. Довелося ночувати сердезі в Данила. Данилиха […]...
- “Глибокий плуг пройшов полями…” Глибокий плуг пройшов полями Моєї тихої душі, І впали в слід йому стеблями Квітки, щоб вмерти у глуші. Зійшла зоря. […]...
- Глибокий плуг пройшов полями…’ Глибокий плуг пройшов полями Моєї тихої душі, І впали в слід йому стеблями Квітки, щоб вмерти у глуші. Зійшла зоря. […]...
- “О вежі Віндзору, мій гордий дух…” О вежі Віндзору, мій гордий дух, Немов дитя, смиряться перед вами, Коли ступаю зваглими валами І входжу в лицарства прадавній […]...
- ДО МАР’Ї ПОТОЦЬКІЙ Віри божої наруга – Хрест під місяцем стоїть! Українко нещаслива, Він говорить про тебе! На твоїй могилі, Мар’є, Вічнозелен мирт […]...
- “І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв…” І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя!.. …Стоїть сторозтерзаний Київ, і двісті розіп’ятий я. Там […]...
- ТИ КРУГ ШИЇ РУЧКУ В’ЄШ Ти круг шиї ручку в’єш, Круг серденька – зраду, Знаю, знаю, що ведеш Мене на загладу. Я цілую жар губок, […]...
- “Україна садить карптолю…” Україна садить картоплю: Оре поле дідівський плуг, Традиційне і допотопне Мов застигло довкруг. Де забули старі оселі Скільки їм вже […]...
- “Минулося, перемололося…” Минулося, перемололося… Та кожен день собі познач, Коли співав ти на півголоса, Як за чепігами орач. Коли всього тебе поглинуть […]...
- САМОІРОНІЧНЕ (Всім і собі) Поетів – грибів опісля дощів, А віршів – наче дощу… Спинилася муза на кленовім плащі, Перечіпкує: дощ би той вщух. […]...
- Дон Кіхот Дарма, дарма, що злинули віки, що на кольчузі потьмяніли діаманти – та знов тебе несе на вітряки бажання слави, зване […]...
- САМОТНІЙ ПЛУГ Посеред нив стирчить самотній плуг, Незорана земля лежить в округ. Леміш заржавів, срібне чересло Зчорніло й диким зіллям обросло. А […]...
- ТЕСЛЯ Пахуча стрічка з-під рук втіка – Стружка тече, мов ріка. На одному березі тесля молодий, На другому – теслин дім. […]...
- “О, це осіннє журавлине “кру!”…” О, це осіннє журавлине “кру!” – Листя вмира і на брук осипається. Все повертається на правічний круг. Все повертається… все […]...
- ЧОРНОСТОПЕЦЬ. Балада До кручі його привели – З палаючим зором орла! В серпанку вечірньої мли Він слухав, як битва гула. Стояв перед […]...
- ТРОЄ. Балада На низькодоли впав туман, Встає прерійний пахіт. Ідуть і Джон, і Жан, і Йван – Долають дикий захід. Позаду гордий […]...
- ОГНИЩЕ Квітки пахнуть ясним ранком, Соловейко свище, Край дороги догорає Забуте огнище. Курить димок; головешка То сям, то там тліє, І […]...
- НЕСІТЬ МЕНЕ, ХВИЛІ Несіть мене, хвилі, у безвісти млаві, В якісь безконечні простори: На тихій пустелі, у морській синяві Загублю несплакане горе. Несіть […]...
- ПЕТРУСЬ (Байки й прибаютки) Петрусь, щоб стих не вчить, – граматочку спалив; Татусь йому другу граматочку купив, А Петруся – прохворостив....
- “Чудуюся, коли згадаю те…” Чудуюся, коли згадаю те, Як починав і як скінчити мушу. Не знаю, чи вмирає, чи росте Той світ, де плуг […]...
- Притча про автопортрет Ви правду кажете, що богомаз я є і грішник, але ж ви всі чолом б’єте в паркет, в своїх провинах […]...
- ЛЮБОВ У правилі математичнім світа за дужки викинена невідома, незнаний косинус днів наших літа. В далекій подорожі, навіть вдома дарма шукати […]...
- СУВОРИЙ ВІРШ Не втекти вже, дарма, від жорстоких цих днів, не втекти вже ні в мрію, ні в пісню. Мов фальшива струна, […]...
- ДУХ Людина – що таке? Не плоть, не море. Не океан, не космос, тільки дух. Йде смерть, але вона не переборе […]...
- ПРО СТРОФУ Чотири різнобіжники на мапі серця, чотирикутник радості та болю, чотири припрямки до боку, що не зветься, що входить клином – […]...
- ЛИСТ ІВАНА У ВИЩІ КЛАНИ Взявсь Іван лита писати У найвищу мафію. – Хочу, – каже, – вам послати Власну біографію. Маю сім десятків років. […]...
- МОЙРА По синяві мчиться кораблик горою, Шо срібні у нього вітрила… Пливе срібний місяць, мандрує з прибою, На синь його Мойра […]...
- “Я знаю, від чого я гину…” Я знаю, від чого я гину. В годину крикливу й глуху я крові чужої краплину не злижу, як звір, на […]...
- ІСТОРІЯ ГЕНРІ ЕСМОНДА Теккерей Ріс як нешлюбний син. Веселий єзуїт Защеплював йому старопрестольну віру – То молитовник клав у руки, то рапіру, Щоб […]...
- “Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила…” Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила. Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепер я в тебе […]...
- 2. ГРАЙ, МОЯ ПІСНЕ! Досить невiльная думка мовчала, Мов пташка у клiтцi замкнута од свiта, Пiсня по волi давно не лiтала, Приборкана тугою, жалем […]...
- НУДЬГА Холодно, сумно; під хмарами сірими Небо сховалось усе; Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе; Мокрий туман той прослався над […]...
- ПЕРЕСЕЛЕННЯ ПРИРОДИ Одцвіли кульбаби-зорі, шелестять вітри вусаті. На простори неозорі мчать кульбабині десанти. Рік минає, вік минає, а земля цвіте і родить. […]...