МАТЕРИНІ ГУСИ
Мати гуси продавала в місті на базарі,
Йшла у гаморі людському з самотою в парі.
Тихо йшла, як час вечірній сходить на квартали,
Голубі авто шалено обганяли.
Вся вона, як давня пісня в давньому звучанні,
Захлиналось горде місто в сонячнім риданні.
Обганяли її люди, обганяли роки,
Обвівали її постать всіх вітрів потоки.
Гнались літа за літами в чортовім розгоні,
Дні у праці миготіли, ночі – у безсонні.
Дві долоні почорнілі – долі два наділи.
Стіни, білені до свята, буднями темніли.
Крізь продуті вітром вікна блисли днів сигнали,
Зупинялись на хвилину – потім далі гнали.
Війни, горе, щастя, радість пронеслися зримо
Мимо зору, мимо двору, мимо, мимо, мимо…
Доля щасна, доля люта, так і не збагнута –
Історичними вітрами хата вся продута.
Полетіли сірі гуси по чужих городах,
По базарах велелюдних хтось літа розпродав.
Мати гуси продавала в місті на базарі,
Йшла у гаморі людському з самотою в парі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)