ІНФІНІТИВ

Related posts:

1. “Я більше не плачу… Я муку свою…” Я більше не плачу… Я муку свою В кайдани навік закую: Народ мій закутий в кайдани, Горять його рани… Душу […]...
2. “Що в мені ти закохалась…” Що в мені ти закохалась, Я се знав, я сим пишався; Як же ти мені призналась, Глибоко заколихався. І побіг-злетів […]...
3. З ДАВНЬОГО ЗШИТКА Віквічно в облозі, У борні, у тривозі, знемозі… Серце криваве в степах десь вітрами рида: “Ой біда, ой біда Тій […]...
4. МАТЕРИНІ ГУСИ Мати гуси продавала в місті на базарі, Йшла у гаморі людському з самотою в парі. Тихо йшла, як час вечірній […]...
5. МАРНОТРАТНИЙ ГІМН І зір розтратниця – зла ніч і день сліпучий розтратно твореним і нищеним багатством… Чергою явищ неповторних в світу кручі […]...
6. “Шугали сови, пугали сичі…” Шугали сови, пугали сичі, Таємні сили шелестіли в ріці, А я поклявся перейти вночі – І з краю в край […]...
7. “У синьому небі я висіяв ліс…” * * * У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів […]...
8. В казематі (В казематі ) В казематі I Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. […]...
9. В казематі (“Мені однаково, чи буду…”) III Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на […]...
10. 12. СТРАТОСФЕРА Є світ над нами високо такий: без бур, без туч, без хуг, без гроз, без граду, що в літній день […]...
11. “Тихо гойдаються в синьому морі…” Тихо гойдаються в синьому морі Іскоркі-зорі, Ніби купаються в хвилі блискучій Рій їх летючий. Скелі здіймаються, ще неостилі, Темні, похилі. […]...
12. “Мені твердили: “Зміни косметичні…” Мені твердили: “Зміни косметичні Запланував найвищий плутократ. Припустім, випустять кого з-за грат, Применшать присуди, в’язниці звичні. Однак вождинці, всі комуністичні, […]...
13. ВЛАСНА ПРОВИНА Живе і старждає щодень у мені Моя Україна, Клекоче у грудях неспокій і гнів, Як власна провина: За те, що […]...
14. БОЯРСЬКА ТРАСА Грає траса Боярки безкрая, і димлять кар’єри крем’яні. Хто сказав, що молодість минає? Ми в атаці. Ми ще на коні! […]...
15. “Не прошу любові ані ласки…” Не прошу любові ані ласки, Бо любові випрохать не мож – Будь мені як королева з казки, Що заснула серед […]...
16. “Минає вік у праці та борні…” Минає рік у праці та борні, Минають з ним усі його жахіття, На кожне покоління – по війні, – Сумна […]...
17. “Зійшлись, побрались, поєднались…” Зійшлись, побрались, поєднались, Помолоділи, підросли. Гайок, садочок розвели Кругом хатини. І пишались, Неначе князі. Діти грались, Росли собі та виростали… […]...
18. “На небі хмара – вічність і світи…” На небі хмара – вічність і світи, Коли палає захід золотий В моїй уяві – в тріасовім морі Вулькани, рифи […]...
19. ДО ІСТОТ З ЗЕЛЕНОЇ ЗОРІ Закони “біосу” однакові для всіх: народження, страждання, смерть. Що лишиться по мені: попіл слів моїх, що лишиться по нас: з […]...
20. “Зелена піна лісу молодого…” Зелена піна лісу молодого Дрімотно плеще, як на морі шум. Блакитні тіні впали на дорогу, Заворожили мудрі бджоли ум. Стоять […]...
21. N. N. (“Мені тринадцятий минало…”) Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так […]...
22. “Минулися мої ходи…” Минулися мої ходи Через огороди, Минулися мої лази Через перелази. Лихо мені, горе мені, Молодій дівчині: Чорні брови козацькії Задали […]...
23. “Надокучили вівці й кози…” Надокучили вівці й кози, Остогидли сир і сметана. Набирають в човні на морі Чужоземні купці охочих. Їхній одяг – найкращий […]...
24. БЕРЕЗНЕВИЙ СПОМИН Спасибі, друже-березню, спасибі за перші сльози радості на шибі, за пам’ять розвеснілої землі, збережену в озимому зелі. Ти вчасно, друже-березню, […]...
25. ДУМКА Як за лісом, за пролісом Ясне сонце сходить, Як за морем за далеким Десь воно заходить, – Я згадую інший […]...
26. “В цьому морі облич…” В цьому морі облич – сонцем в ньому проглядувати твоє. Між мільйонів зірок – пломеніти мені однією досвітньою серцю зорею. […]...
27. 3. Цієї ночі Цієї ночі зеленим потягом ти наближаєшся до Києва, але потяга нема а чи просто не видно, і я бачу над […]...
28. З НІЧНИХ МОЛИТОВ Господи, літа стебельце всели до самітніх душ, дай кожному звити кубельце, і не поруш. Хай кожен в цім світі спасеться, […]...
29. “Не винен ти, що ми тебе не чули…” Не винен ти, що ми тебе не чули… О. Олесь Не винен ти, що ми тебе не чули, Ні солов’їв, […]...
30. В казематі (“Рано-вранці новобранці…”) IX Рано-вранці новобранці Виходили за село, А за ними, молодими, І дівча одно пішло. Подибала стара мати Доню в полі […]...
31. “Коли я вмер – забув, не знаю…” Коли я вмер – забув, не знаю… Я в чорній прірві забуття… О краю мій, коханий краю, Коли ж це […]...
32. “Я визрів і прозрів – мені нема неволі…” Я визрів і прозрів – мені нема неволі І слово не вмира на зімкнутих вустах. Душа моя живе, неначе вітер […]...
33. “Не тополю високую..” Не тополю високую Вітер нагинає, Дівчинонька одинока Долю зневажає: “Бодай тобі, доле, У морі втопитись, Що не даєш мені й […]...
34. ГОЛЛАНДСЬКИЙ ОБРАЗ Я змела важкі дубові лави І до хліву чистого пішла. Ремигають, добрі і ласкаві, І мені не хочеться тепла. Обніма […]...
35. “Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі…” Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі. Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір… Так це було спочатку: ніч і зойки […]...
36. МАЛЮНОК З НАТУРИ Траву черкає ластівка крилом, І надвечір’я дихає теплом. Подаленів домисько стороною, І щось в мені озвалося струною, І щось в […]...
37. “Перемагаю страх душі…” Перемагаю страх душі – Ступаю на траву зелену, П’ю воду з джерела студенну, Гриби збираю по дощі… Тамую радіофобію – […]...
38. “Я поволі утверджуюсь в істині…” Я поволі утверджуюсь в істині: Грає нами чиясь рука. Знову хтось переплутує відстані Із майстерністю павука. Ніби справді над небосхилами […]...
39. НАРЦИЗ Він просить перед дзеркалом : “Прости!” І знову – стрімголов до книгозбірні : як в катакомбах, черепи примірні, лежать там […]...
40. З ЛИСТА ДЖОНАТАНА ЯРЕМИ СВІФТА Я не хочу лежати в цій рабській землі, Радше спатиму в лондонській твані! Чи ж повірю, що тут, в світанковій […]...