ГРИМИ, ГРИМИ, МОГУТНЯ ПІСНЕ!

Related posts:

1. АВІАПІСНЯ Пливіть, полумінні пілоти, В повітрі – плинному склі – До сонця до зальоти З півсонної землі! Линьте з леготом-вітром, Своєвільні […]...
2. 2. ГРАЙ, МОЯ ПІСНЕ! Досить невiльная думка мовчала, Мов пташка у клiтцi замкнута од свiта, Пiсня по волi давно не лiтала, Приборкана тугою, жалем […]...
3. О пісне народна! Одна ти мене О пісне народна! Одна ти мене. Лиш одна ти мене не кидаєш. І куди тільки доля мене не жене Ти […]...
4. ПРО ПІВНЯ Хоч півень п’є воду холодну, Але як вогонь палає: У півня червона корона І борода червона; У півня червоні очі […]...
5. “Десь згасла зірка. Десь погасла доля…” Десь згасла зірка. Десь погасла доля. Десь синя хвиля хвилю доганя… А десь прадавній хрест сіріє в полі І хтось […]...
6. 11. СПАСИБІ ВАМ, ТОВАРИШІ Серед боїв, серед завій Загибель друга – в серці рана… В обслузі нашій бойовій Я замінив його, Степана. Мої ж […]...
7. Осіннє надвечір’я Осінь бреде золотими садами, Гронами грає рясний виноград. Схоже майбутнє на чашу з плодами, А пережите – на стишений сад. […]...
8. КРУТИ Ще юнаки, ще майже діти, А навкруги і смерть, і кров. “На порох стерти, перебити!” – Іде на Київ Муравйов. […]...
9. “Їх душі – горіння і криця…” Їх душі – горіння і криця – У нашому завжди гурті, Братів по далеких в’язницях І тих, що упали, братів! […]...
10. ВОГКО пристрасні поцілунки гарячих вуст роздушилась велика червона вишня стримані подихи тепла вода запашних долонь ох ми я м’якість гарячих дотиків […]...
11. МОЄ ЖИТТЯ Моє життя – це та верба дуплава, Де я сховав повстанський карабін. Моє життя – відроджена держава, Воскреслого народу кличний […]...
12. СЛОВО ДО РОЗСТРІЛЯНИХ Це правда: кров з каміння може змити дощ, червона місяця хустина може стерти, але наймення ваші багряніш від рож горять […]...
13. З ПЕРЕБУДОВНИХ СУМНІВІВ Не одні герої впали… Кров повстанці проливали. Всі жадали, в битвах впалі, З тюрем визволить скрижалі. І тому не йметься […]...
14. “Прийшов і мовить…” Прийшов і мовить ви не відповідаєте ні за світ ні за його загибель з ваших пліч знімаю цю ношу живіть […]...
15. ПІВОНІЇ Червона молодість півоній. Яка краса! Яке п’яніння! Візьми моє чоло в долоні й оборони, моя весіння! Бо переслідує крізь морок, […]...
16. РАДІСНО їй торкатись до нього електричний ток страшно обсерваторять очі вражіння облич руки маневруюча армія шпигун і коли помітять що кущі […]...
17. ВИШИВАНКА (“З вечора пригожого аж до ранку…”) З вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала, дівчина, вишивала, Чорну і червону нитку брала. А що чорна […]...
18. ПІСЛЯ КРЕЙЦЕРОВОЇ СОНАТИ “Покласти б голову в коліна… Відчути б руку на чолі…” – Сентиментальність! Хай загине І пам’ять ніжних на землі. Нам […]...
19. 4. ВОЛОДИМИР МОНОМАХ Коли князі вже не князі, а так… Собаки, що гризуться за маслак, Коли нама Вітчизни, кусень лиш Повабить ласий – […]...
20. ЗГАДКА (Хто косить під осінь отави) Хто косить під осінь отави, Осінні трави без роси, Той не жалкує минулої слави Ні полинялої краси. Не слухай, що […]...
21. ЗЕМЛЯ Люба земле, европейська вітчизно! Кров’ю метелик фарбує крила, сівши на квіти твої, Кров спориняє пащі тюльпанів, Грає зорями в сплетах […]...
22. ШЕВЧЕНКО В ВІННІПЕЗІ А. Драгоманові Чоло – як сонце! З-під навислих брів Зорить поет на простір Манітоби, На злет ланів, на вуличні оздоби, […]...
23. ДІАГНОЗ ОФЕЛІЇ обліт завершених птахів на полі батька або духа червона сонця потерюха згортається в несупокій на горло саду покарай на тінь […]...
24. ДНІПРО Де печенігів черепи гниють І тарпани гасають табунами, Шумить Дніпро широкими степами, Через пороги прометавши путь. Над ним хвилясті марива […]...
25. ЧЕРВОНА ТРОЯНДА Біля церкви святого Степана Запорошені лави, стежки Білим снігом. І жінка в багрянім, Наче янгол спустився з туману І бентежить […]...
26. В казематі (“Мені однаково, чи буду…”) III Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на […]...
27. №48 і наснилось мені я на острові наче щось бреде в тумані і за островом плаче спис зіржавлений там під ногами […]...
28. “І являвсь мені Господь…” І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь […]...
29. “Мов та лілія ніжна і біла…” Мов та ліля ніжна і біла, Що росте на дзеркальній воді, Так і ти в моїм серці зацвіла, Пелюстки розгорнула […]...
30. ЗА УКРАЇНУ! За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий […]...
31. “Дні мої, мої дивні діти…” Дні мої, мої дивні діти, Віддав нас вольній волі. Ви, мов вино, мов вітер, Мов вагони в дикучім полі. Он: […]...
32. ПІДЗЕМНИЙ ГРІМ Мене поміж газетних інформацій кольнула ця заміточка мала: із нетрів індіанських резервацій у кращий світ бабуся відійшла. А світ живих […]...
33. ДУМКА (На смерть Трохима Зіньківського) О, бідний, бідний краю мій! Як мало маєш ти надій; Але й вони одна по одній […]...
34. МОНАХ І СМЕРТЬ Монах: Смерть – мій учитель, мій брат і мій рід, З смерти зродивсь я, до смерти – мій хід. Все, […]...
35. “Віє казкою чудною…” Віє казкою чудною З зачарованих гаїв… Ти ходила враз зі мною, Ти співала, я радів. Ти співала так чудово, Чарувала […]...
36. “Ти ще не вмер, ти ще не вмер!” Ти ще не вмер, ти ще не вмер! Через розбурханий Дністер з Дніпра ти видибаєш, Боже! Впадуть долів боги ворожі. […]...
37. “За мить кохання йшов би навмання…” За мить кохання йшов би навмання З чолом відкритим, захололий, босий, Та в серці з вічним, захололий, босий, Та в […]...
38. РИТУАЛ Вода сама – і лябіринт, й арбітр, Який – світи – з долонь, як помідори. Свідомість – раптом – велетенські […]...
39. Війни Ростиславичів І довідались про злочин І князі, і вояки… Але проти них злочинець Вже веде свої полки. Святополк, поляки, угри Творять […]...
40. НІЧНИЙ ВІЗИТ І явився з ночі Ворон, чорно-сизий, як рілля. – Звідки… ви? – отерп мій голос. Одвернувсь: – А звідтіля. І […]...