КРАСА!

Related posts:

1. “Краса, розміряна краса…” Краса, розміряна краса, Вже не одягне цю країну. Хіба, як перше, – небеса Так само родяться і гинуть? Уже не […]...
2. “Дрімає в мармурі земна краса…” Дрімає в мармурі земна краса. Її різьбар зубилом відкриває, Коли, в обійми беручи безкрає, Ярливий рух палає й не згаса. […]...
3. ДІВОЧА КРАСА Б’є джерело з обривчастої скелі, Над ним коріння букове звиса. Прийшло дівча, неначе з акварелі Художника. Явилася яса! Хода така, […]...
4. “Краса й любов – як ранішня роса…” Краса й любов – як ранішня роса, Що навмання освіжує левади. Та тільки сонце вийде в небеса – Зникає все, […]...
5. “Рим – велич, а Флоренція – краса…” Д-рові Д. Мельникові, меценатові Рим – велич, а Флоренція – краса! Жадав би вік свій провести край Арно, Де по […]...
6. “Яка краса: відродження країни!..” Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І […]...
7. “І в’яне в неволі дівоча краса…” І в’яне в неволі дівоча краса, Грубіють їх ніжні спрацьовані руки, Жіночість – і та поступово згаса, Немов кам’яніє з […]...
8. “Вже неминуче буде сніг…” Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить […]...
9. КРАСА І ЖИВІТ Корова вийшла вранці на луги. А там весна і пахощі, і квіти Така краса царює навкруги, Що хочеться співати і […]...
10. “Краса прозрінь духовних і поривів…” Краса прозрінь духовних і поривів – Мій ідеал, мого життя глибінь. Серед минувших, давніх поколінь Колись такі ж співалися мотиви. […]...
11. “Так смутно прекрасні осіннії дні…” Так смутно прекрасні осіннії дні, Як з шелестом листя пожовкле спадає, Нечутно той шелест за літом ридає, Що вснуло в […]...
12. ЩО? – Любий друже! Як тяжко зносив я цей абсурд, що й тобі ось несу: ні за що, ні про що […]...
13. “Не плач, дитя моє кохане…” Не плач, дитя моє кохане: Привиддя злі – то тільки сни. Твоя печаль, як сніг, розтане Від перших подихів весни. […]...
14. З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і […]...
15. ТРАНСЦЕНДЕНТНІ ТЕЛЕГРАМИ Цеї ночі я не спала, Ні хвилинки не дрімала, Відбирала телеграми Я від Того, що над нами. “Жийте.. . жийте… […]...
16. Бог создал мир из ничего Бог создал мир из ничего. Учись, художник, у него,- И если твой талант крупица, Соделай с нею чудеса, Взрасти безмерные […]...
17. ДІВЧИНО МОЯ МИЛА – Дівчино моя мила, Чи ти мене розлюбила, Що вже котрий вечорок Не виходиш у садочок? – Ой, не гнівайся, […]...
18. “Друже мій, як Вам бажається…” Друже мій, як Вам бажається Мене не тільки листовно, Прохайте дозволу Папи, Щоб висвятив мене швидко Кардиналихою. Зрештою, Вам скажу […]...
19. СЕРЦЕ МУЗИКИ Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як […]...
20. Сільський спокій Люблю і славлю я село, коня і плуг, Час оранки, сівби і урожаю І пісню, повну радості чи жалю, Перестуки […]...
21. ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...
22. “Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...
23. КРАСА Облуплена, обідрана хатина, Бліда і некрасива в ній дівчина… Не хочу поглядом дивитись безнадійним – Краси чуттям шукаю невпокійним. А […]...
24. Некролог дієслову “люблю” Люблю – кричав, атакуючи вітряки, Дон Кіхот. Люблю – хрипів розпалений ревнощами Отелло. Люблю – ридав, розгорнувши Оссіана, Вертер. Люблю […]...
25. “Люблю! Як в перший раз люблю…” Люблю! Як в перший раз люблю, Хоч це любов моя остання… Але вона – як день в маю, Як пташки […]...
26. “Я світ увесь сприймаю оком…” Я світ увесь сприймаю оком, бо лінію і цвіт люблю, бо рала промінні глибоко урізались в мою ріллю. Люблю слова […]...
27. ВЕЧЕР Когда садится алый день За синий край земли, Когда туман встает, и тень Скрывает все вдали, Тогда я мыслю в […]...
28. “Друже, були Ви колись…” Друже, були Ви колиось Над озером Гарда в бурю? Чи об’явилися Вам Доломіти в світанковім сяйві, Схожі на хризоліт? Чи […]...
29. “На кручах київських бузок…” На кручах київських бузок Під вітром закипає. І крізь мереживо гілок Славутич проступає. Над ним бездонні небеса І чайка кружеляє. […]...
30. ЩУЧЕ Озер осінніх сонні небеса, І щучі дні, наструнені на спінінг, І помідорів на росі наспілих Краса притомлена, примружена краса. Удар! […]...
31. ЯБЛУКА ЧАКЛУНКИ Наче яблука налиті, Ніжнозолоті – Вивільнені і відкриті Перса молоді, Що, немов для, поцілунку, Випнуті вперед… В твоє золото, чаклунко, […]...
32. “Гойдає вітер віти…” Гойдає вітер віти, Тече в гаю струмок. Учуся в світі жити У квітів і пташок. Люблю джерельні води, Незаймані ліси. […]...
33. “Вільшина, верби, осока…” Вільшина, верби, осока. Кущі над берегами. І ледве котиться ріка Зеленими лугами. Синіють мирно небеса, Пливе хмарина біла… Спокійна, стримана […]...
34. “Одквітували сливи й вишні…” Одквітували сливи й вишні, Осипались, як дні колишні. І під могильними хрестами Лежать мої діді з батьками. Дивлюсь на зорі […]...
35. “Експромт грози, її палке натхнення…” Експромт грози, її палке натхнення – це блискавка раптового рядка, що світлом ярим вибухає з мене, що з підсвідомості аж […]...
36. ПІВОНІЇ Червона молодість півоній. Яка краса! Яке п’яніння! Візьми моє чоло в долоні й оборони, моя весіння! Бо переслідує крізь морок, […]...
37. ТЕЛЕМАХ У СПАРТІ Одіссея, IV, 1-304 I На землю впала ніч, потемніли дороги, У цоканні підков мчить Одіссеїв син. Півсвіту вже за ним… […]...
38. “Підбиті алгоголем таланти…” Підбиті алкоголем таланти, Мов крижні шротом… Блякне краса: Вимоклі у жабуринні, лататті, Хлюпаються – не летять в небеса. Збиті на […]...
39. “Боже мій, які розчарування…” Боже мій, які розчарування! Вчора ще вражаюча краса (Забивала дух від хвилювання_, Нині покидає небеса… Нині бачу змучену, зів’ялу (Хто […]...
40. СПАРТА Славлю тебе, Запорожжя предвічна прамати, Славлю твій соняшний пил, Бронзу списів, що літали в бої переймати Ворога з бурих кобил! […]...