РIДНА МОВА
Мова рiдна, слово рiдне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камiнь має.
Як же мову ту забути,
Що нею учила
Нас всiх ненька говорити,
Ненька наша мила.
Ой, шануйте, поважайте
Рiднесеньку мову,
I навчайтесь розмовляти
Своїм рiдним словом.
Мова рiдна, слово рiдне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камiнь має.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]...
- МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
- РІДНА МОВА М о в о р і д н а! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка […]...
- РІДНА МОВА Рідна мова, рідна мова! Мов замер без тебе я! Тільки вчую: рідне слово Обізавалось, мов сім’я; Обізвався батько рідний. Що […]...
- МОВА Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово?!? Слово м’яке, оксамитове, байкове, Слово є дідове, слово є батькове! І […]...
- Про мову точаться розмови Про мову точаться розмови. То трохи вщухнуть, то iзнов. Щоб не любити рiдне слово – Такого свiт iще не знав. […]...
- МОВА Треба доглядати наш сад Вольтер Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона […]...
- “Рідна мова в рідній школі!..” Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна […]...
- Руська мова Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас любила: Чому ж мова єй немила? Чом ся нев […]...
- МОВА Я по Києву ходив, Рідну мову чув аж двічі… То було в годину див у двадцятому сторіччі. Двадцять перший вік. […]...
- УКРАЇНСЬКА МОВА Пам’яті Т. Г. Шевченка Діамант дорогий на дорозі лежав,- Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не пізнав діаманта […]...
- Спитаймо себе – хто є ми? Спитаймо себе – хто є ми? Чому без держави вiками? Прокляття якої вини Так довго тяжiло над нами? Молiмось за […]...
- “Де вільна і легка вимова…” Де вільна і легка вимова, Що тут колись звучала скрізь, Щемка, прониклива до сліз І зрозуміла з напівслова? Тепер вона […]...
- РІДНА МОВА Рідна мова, зелена діброво! Чую пісню твою молоду. Золотими зірницями слова ти цвітеш у братерськім саду. Все бувало: несито і […]...
- РІДНА МОВА В щільник чуттів і розуму зоря Бджолою залітає; тихо Завісу смутку розкриває пісня: …Кру-кру, Заки море перелечу – Крилонька зітру… […]...
- Я розмовляти починав російською Я розмовляти починав російською: Була евакуація, війна. Російська школа, потім вуз російський, Мені була мов рідною вона. В десятому коліні […]...
- ЧОЛОВІК ВМИРАЄ Відвертається від своїх рук, як від друзів, що прийшли його відвідати, і скоро вийдуть із кімнати, немов картини, здіймає сліди […]...
- ДЕСЬ НА ДНІ МОГО СЕРЦЯ Десь на дні мого серця Заплела дивну казку любов. Я ішов від озерця. Ти сказала мені: “Будь здоров! Будь здоров, […]...
- “О як буває сумно й гірко…” О як буває сумно й гірко, Коли в полоні суєти Оту банальну глузду мірку Ніяк не можемо знайти. А дехто, […]...
- ТЕЛЕГРАМА ВІД МАМИ На іменини, пам’ятного дня, коли вляглась нарешті метушня, – прилинула до мене телеграма, а в ній одне-одненьке слово: мама. Сиділа […]...
- “Сонце низенько, вечір близенько…” Сонце низенько, вечір близенько, Іди до мене, моє серденько! (2) Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько, розвеселися. (2) […]...
- 2. НОВОСІЛКИ В сільській церковці – в кораблі земному – Вони у височінь пливуть Над русинську нужду, над цісарські хороми, Ген аж […]...
- МОЯ МОВА Все в тобі з’єдналося, злилося – Як і поміститися в одній! – Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. […]...
- НАЙКРАЩА МОВА Йде синок до школи вперше. Пита батька мати: – Якій мові ми синочка Будемо навчати – Українській чи російській? Обидві […]...
- РІДНА МОВА Хоча дорогами без міри Мене долає самота, – Багаття полум’я і віри В душі вітально розквіта. Багаття віри і надії […]...
- ВІРШ ДО РІДНОЇ МОВИ Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово! Слово м’яке, оксамитове, байкове. Слово є дідове. Слово є батькове. І […]...
- ‘Утоптала стежечку…” Утоптала стежечку Через яр. Через гору, серденько, На базар. Продавала бублики Козакам, Вторговала, серденько, П’ятака. Я два шаги, два шаги […]...
- РОЗМОВА З ПОКІЙНИМ Ой чому ж ти не так світиш, та ясне красне сонечко, Як світило колись мені в зеленім садочку, Як сидів […]...
- З ОДНОГО ДЖЕРЕЛА Де вам, друзі, траплялось, щоб од міста, села три ріки розливалось з одного джерела? Що не річка, то мова прагне, […]...
- “Пізній вечір…” Пізній вечір. Затіяна гра у слова. Білий аркуш біліє біліш, ніж спочатку. Рідна мова жива! Рідна мова жива! А мовчання […]...
- ХЕРСОНЕС Забилось дужче серце: з пароплава Зловив очима назву – Херсонес! І, наче дальній грім з ясних небес, Воскресла мова матері […]...
- “Забувайте українську мову…” Краса і сила рідної мови таїться не в її фонетичних перевагах і, поготів, не в її привілейованому, зверхньому становищі супроти […]...
- ПІСНЯ. ПРЕСЛІВ’Я Спив до дна я прикрий келих За здоров’я долі, І з похмілля моє серце Розривають болі. Нащо ж, мила, мої […]...
- ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
- “Як з Бережан до кадри…” Стрілецька пісня Як з Бережан до кадри Січовики манджали, То краялось серденько Із горя та печалі. То краялось серденько Хорунжого […]...
- ЗАМІСТЬ СТУДЕНТСЬКОГО РЕФЕРАТУ … Розтануть, як у часі давнина, в теплі любові діалекти й мови, і витвориться з них одна земна – велика […]...
- ІОСІФУ КОБЗОНУ Співуну Московського Кремля Лине із могили пісенька дурненька: “Матушка-Расєя, Україна-ненька”. Цить, засни, Кобзончик. Ладоньки-ладусі… Та нема ж у тебе жодної […]...
- ХУСТКА У кровавье море сонце ся топило; Молоденьке дівча золотом ї шило. Золотом ї шило, мудро забирало, А личко-лелію сльозами вмивало. […]...
- ХИМЕРИ Олександрі Михайлівні К Слухай, дівчино! – Не слуха. – В твоїй хатині ні духа! Що коло себе хапаєш? Кого цілуєш, […]...
- “Зусібіч облягло дощем…” Зусібіч облягло дощем, І хмари йдуть, немов на плаху. І ятриться глибокий щем, І можна з розпачу заплакати… Та, власне, […]...