“Чую, чую: обіймає жаль…”
Чую, чую: обіймає жаль, –
За великим невимовна туга,
За незнаним!.. Ну, хоча б ножа
Та дорогу зоряну в подруги!
Та окраєць хліба у карман.
І пішов би босяком, гультяєм –
Хороше ж то нюхати туман, –
Аромат конвалій серед гаю!
Хороше ж то в пущах і степах
Спати ночі… Міряти дороги…
…Поцілунки вітру на губах…
…Сині крила тихої тривоги…
Марю, марю: – обіймає жаль,
За незнаним золотава туга…
Та нема дороги і ножа,
Тільки кицька на печі – подруга!
ЖИТТЯ Й РЕВОЛЮЦІЯ (Київ), 1928, ч. 8, с. 8. Передрук з книжки : О. Влизько. СЕРЦЕ І ВОГОНЬ. Краків-Львів: “Українське видавництво”, 1942, с. 50.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- МЕНІ НЕ ЖАЛЬ Мені не жаль, що нам судилось Нести до скону хрест розлуки, Моє чуття не раз сталилось На пробнім камені розпуки. […]...
- Мне не жаль, что тобою я не был любим Мне не жаль, что тобою я не был любим,- Я любви не достоин твоей! Мне не жаль, что теперь я […]...
- “Океан обіймає дівча…” Океан обіймає дівча Голубими, пругкими хвилями, Досягає грудей і плеча Баранцями, пінясто-білими. А на греблі стоїть юнак, Умліває, тремтить від […]...
- На жаль, цю iстину не кожен знає На жаль, цю iстину не кожен знає, Що смертi боїмося ми дарма: Допоки ми живi – її немає! Але як […]...
- І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ… І тебе мені жаль, сірий сину півночі, Що ідеш день чи ніч – і не знаєш […]...
- На превеликий жаль я не верблюд на превеликий жаль я не верблюд ох як би я крізь вушко голки як би плюнув на всю оту мізерію […]...
- В ПОЛОНИНІ Гори слонили мряки сині, Туга дрімучий ліс покрила, В глибокій сумерку годині Отара хмар по небі плила… Ген, коби ти, […]...
- ДУМКИ ПІД ЧАС ПЕРЕГЛЯДУ “ЧОРНОЇ РАДИ” Нема вже Богдана й Нечая нема, Давно Морозенка нема, Кривоноса… Лиш пісня-ридання і туга німа, І вітер, що попіл пожежі […]...
- “Жаль за літом…” Жаль за літом приходить у серпні, як холодна сива роса обсипає жоржини… Серце зойкне тихо, бо в’яне краса. У косяк […]...
- ЖАЛЬ Як настане весна божа, Степ зазеленіє, Яких тільки нема квіток! Аж серце радіє; Ряст, барвінок, чебрець, зорі, Васильки і рута. […]...
- НА ЦВИНТАРІ Сколихнув темні шпали “Братіслава-Москва”… Й тільки листя опале, тільки зжовкла трава. Тут – розорані схили, вороння на ріллі. Там – […]...
- “Кину жаль і смуток лишу…” Кину жаль і смуток лише, Власне лихо заколишу І братам співати стану Про любов, красу весняну. Дам їм світло серед […]...
- “Ніщо, на жаль, не вічне під зорею…” Ніщо, на жаль, не вічне під зорею: Змагання душ і торжество сердець, і запах матіоли, й дух елею початок мають. […]...
- “Набік життя, журбо дрібна!…” Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать […]...
- СТИХ І Не жаль мені, що люті муки Мене женуть в сиру могилу. Мене давно, давно втомило Життя гірке. Поро розлуки, Вітай! […]...
- Спадав той день фіалками у сніг Спадав той день фіалками у сніг, Ходила туга, ніжна і красива. І сніжну косу, і льодинки ніг Вже кутав захід […]...
- “Не любити тебе – не можна…” Не любити тебе – не можна. Володіти тобою – жаль. І хвилина діяння кожна Випромінює нам печаль. Бути разом… в […]...
- “Що за туга?..” Що за туга? Що за дика туга, Що за нею суне туга друга, А ще слідьма, ніби із-під смерті, Суне […]...
- ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...
- КОЗАЦЬКИЙ ЖАЛЬ Мої поля, мої луги ви й луки! Моя ви батьківщино й материзно! Позасідали вас лукаві дуки, Пішло моє святе насліддя […]...
- БЕРЕГ ЧЕКАННЯ Через душі, мов через вокзали, Гуркотять состави почуттів… Може, сподіватися зухвало, Вірити і ждати – поготів. Та не вірить я […]...
- “Через душі, мов через вокзали…” Через душі, мов через вокзали, Гуркотять состави почуттів… Може, сподіватися зухвало, Вірити і ждати – поготів. Та не вірить я […]...
- КРИВАВИЙ ПЛАЧ УКРАЇНИ НЕСЕТЬСЯ Кривавий плач України несеться Від стін Кавказу до верхів Бескиду, А лютий ворог з рабських сліз сміється Та й над […]...
- “Один лишився сам на сам…” Один лишився сам на сам. Нема ні кревного, ні друга. І любкою – помститись туга, і туга – подругою дням. […]...
- “Як хороше радіти без причини…” Як хороше радіти без причини, Коли на місто сутінь опада І чується, як тихо, безупинно Дзюрчить у стоки весняна вода. […]...
- “Я був на далекій чужині…” Я був на далекій чужині, Там небо таке ж голубе, Та тільки нема Батьківщини, Нема там, Вітчизно, тебе, Бо в […]...
- КРИЛА (Новорічна баляда) Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, кому – люльку […]...
- “Верхи й ліси вже хтось нашепотів…” Верхи й ліси вже хтось нашепотів своїми віршами… Не шумом вічним я сповнений, а спійманий на відчай незнаним гулом і […]...
- МІЙ ШПИТАЛЬ Abyssum abyssus invocat! Ruysbroek Admirabillis Безодня смерти і безодня життя спіткались на межі, а на лезі її сьогодні знова нап”ятий […]...
- ПРИСУД Ані шаблі, ані ножа Не схрестити в останнім герці: Та ж камінно-мертва душа, Те ж безлюбе і чорне серце. Вже […]...
- ПІСНЯ ЗАРІЗАНОГО КАПІТАНА Відвага пригод нас у море жене, відвага пригод нас турбує, пече вогнем… Крізь ніч і туман іде наш флагман, крізь […]...
- “Зайнялось неземними огнями…” Зайнялось неземними огнями, Поплило, затремтіло, заграло… Туга, туга! Без думки, без тями, Що повітря, здається, – замало! І нащо, розглядаючи […]...
- ЖАР-ПТИЦЯ Сусідка моя – чарівниця – годувала надвечір родзинками у клітці золоту Жар-птицю з очима-намистинками. І як воно трапилось – хто […]...
- “Стежкою у житі молодому…” Стежкою у житі молодому Хороше вертатися додому. Хороше іти і уявляти: Батько жде і виглядає мати. Тихо на обійсті й […]...
- “От і упали сніги…” От і упали сніги, От і настали морози, От і бракує снаги Ждати на кращі прогнози. Холодно. Тоскно. Зима. Вітер […]...
- ІІІ. “Люди різні між нас бувають…” Люди різні між нас бувають – Симпатичні, гарні, чудні. Дні за днями, бува, куняють, А живуть лиш у мріях та […]...
- “Не дайте, щоб заснула край коня…” Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То […]...
- “Ти, можливо, про мене й забула…” Ти, можливо, про мене й забула І, мабуть, недолюблюєш ти Заглядать у тривожне минуле, Де нелегко мене обійти. Де живуть […]...
- ТИ ПИШНУ КОСУ РОЗПЛЕЛА СВОЮ Ти пишну косу розплела свою – Нараз війнули пахощі на мене Прив’яле сіно і трава зелена. Ти пишну косу розплела […]...
- НЕ ВІДЦВІТАЙ, КОХАНА! Усе живе цвіте і відцвітає. Рожевий спомин яблунь опада, акація сніжисто-золотава перекипає в пару, як вода. За цвітом не встигаю […]...