Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Ти даруєш мені підкову…”

Ти даруєш мені підкову,
Дай-но – сивого підкую.
Не спіткнися, мій коню, знову
На зарослім, стрімкім плаю.

Ти не бійся у хащах звіра,
Чорну прірву обійди.
Я в дорогу свою так вірю,
Що не бачу слідів біди.

Дзвонить доля в горах підковами.
Звівся дибки зіркий рисак.
Стій! Тут Довбушів топір схований,
Що зі скелі зірки кресав.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

“Ти даруєш мені підкову…” - ВЛАД МАРІЯ