ПОТІК
Чуєте, як реве потік?
Сивогриво рветься з гір
І вічно живе у горах.
За віки він уже натік
Ціле море, вільне море.
Чуєте, як реве потік?
Крапля до краплі, бризк із бризку.
Для нього найпочесніша із потіх,
Коли спраглий вклоняється низько
І пригорщами п’є
Воду крижану.
П’є віру дідів,
П’є за свій дім,
За синову силу і за кохану
П’є. Кожен п’є
Студену, цілющу воду.
А потік ще дужче б’є,
Як серце народу.
(3 votes, average: 3,67 out of 5)Related posts:
- “І кінь тебе поніс через потік…” І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]...
- “Горби, як зебри (в борозденках сніг)…” Горби, як зебри (в борозденках сніг), Вилинюють по схилах полудневих, Заворушились, почали свій біг Руді струмки в озера повеневі. І […]...
- DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
- СУД А він ще крикнути устиг – І змовк, і вже – навіки. І з жахом кинулись у ніч Три чорні […]...
- Такий я ніжний, такий тривожний Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля! Навколо вітер непереможний реве й гуля… І хвилі моря, далекі й близькі, […]...
- “Гуде вітер вельми в полі!” Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс […]...
- “Несли твою труну. Тремтіли грона-бризки…” Несли твою труну. Тремтіли грона-бризки на віях яворів, а вечір похиливсь так низько, низько-низько – ще мрів – про ранок? […]...
- VAE VICTIS Я знемігся, згорів… Моє серце на попіл зотліло. Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде […]...
- “…Ви чуєте? Ви чуєте – він спить…” …Ви чуєте? Ви чуєте – він спить! Я жду вас, товариство, як епоху! Не дай вам Бог його в мені […]...
- НЕ СУМУЙТЕ Низько, низько похилилась Наша рідна хата: Не єдна любов до краю Більше з братом брата; Там, де кров лилась річками […]...
- ОДВАГА Ви кажете, що плавали у морі? Та ні! Ви душу грішну берегли. Скрипали грізно далі неозорі, дрімали поруч тихі береги. […]...
- 1933 – 1939 Д. Д. Наближається спогадів повінь… В. Сосюра Незнаний нам початок і кінець, Не розуміємо таємну віру, Коли жаття сплітає у […]...
- ЯКИМИ БУВАЛИ РУСЬ І ПОЛЯКИ Коли читалось Письмо 5 у костьолі, Здіймались д’горі шаблі польські голі – Давали ляхи зі зброї пізнати: Життя за віру […]...
- “На поле – плуг, на воду – лодь…” На поле – плуг, на воду – лодь, Простуй, рости з добою; Земельну сить, озерну плодь – Підбий рукою бою! […]...
- “Чуєте, ви, міщани…” Чуєте, ви, міщани, З рідненькою кавою віршів, Чи знаєте ви, що рани Від слова найболючіші?.. Чуєте, обивателі, Галасливі, нікчемні судді, […]...
- ІЛЕМ Сонце низько, вечір близько – Куда я зайду? Де я, в кого “Добрий вечір”, Привіт де найду, Є хатина при […]...
- СОЦІАЛЬНА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ Чи чули ви, щоб ворог лютий Міг зло сподіяне забути? Тиран гидує свого ката, А катенята люблять тата. І він […]...
- В КРАЇНУ ПОЕЗІЇ Як зрадить почуття високе І в силу власну втрачу віру – Нап’юсь березового соку І у земну снагу повірю. Пройдуся […]...
- ДЖЕРЕЛО Час не жде. Спадковані пожитки. Опустіли клуні і двори. Вік такий. Живеться нині швидко. Не потрібні людям хутори. На прощання […]...
- “Біла мево, що кружляєш…” Біла мево, що кружляєш Над водою низько-низько, Чом же ти так безупинно Б’єшся й жалібно квилиш? Подивися, біла мево, Як […]...
- “Хіба не бачите, що небо голубіє..” Хіба не бачите, що небо голубіє, Що сонце ранками всміхається ніжніш, Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, І […]...
- “Перемагаю страх душі…” Перемагаю страх душі – Ступаю на траву зелену, П’ю воду з джерела студенну, Гриби збираю по дощі… Тамую радіофобію – […]...
- ДОРОГА ДНІПРА Пульсує, пружно б’є з долоні предка тоненьке непомітне джерело. Це мій Дніпро. Текти йому далеко. Дніпра вже ціле море натекло. […]...
- “Спадає тривога не тільки свинцем…” Спадає тривога не тільки свинцем – Спадає тривога дощами в лице, Спадає тривога сльозиною з вій – Її ти, поете, […]...
- ВАВИЛОН Колиско рабства, з пороху постала, І в порохи повергнута навік! Поміж Єфрату й Тигру, як зарік, Відвагу й силу здавна […]...
- ХИМЕРНА ПРИТЧА ПРО ВІРУ Лягає утома на душу, Мов сива імла на долину. Колись я покинути мушу Кохану свою Україну. Здіймусь понад воду і […]...
- НА ДВАДЦЯТІ РОКОВИНИ ВЕЛИКОГО ПОХОРОНУ Поховали – закопали У могилу силу; Пишним лавром іскрасили Дорогу могилу. Не так лавром іскрасили, Як слізьми зросили, Що не […]...
- “І сонях гнеться, і землю гне на осінь…” І сонях гнеться, і землю гне на осінь, І синій голос висне, мов крило, Що раптом над Просонням простяглось І […]...
- “Хмари низько пливуть…” Хмари низько пливуть. Обережно, ялини, не жартуйте: вершини – мов гострі ножі… Як в диму, погубилися гори й долини, поїзди […]...
- “Защебетала за вікном ластівка…” Защебетала за вікном ластівка, збудила в ліжку синову усмішку, збудила в ліжку синові обійми, здатні вмістити всю безбережність світу. На […]...
- ПЕРШИЙ МІТИНГ Що то було? Жага на смерть піти, Щоб не зазнати перед тими встиду, Що повмирали в шахтах Воркотути, Чи в […]...
- ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ЗАПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ Всі криниці в целофанових капшуках, Всі колодязі затушковані Питали тоді одне-однісіньке: Де знайти кілометри целофану На рукотворне Київське море Чи […]...
- ГІРСЬКА РІЧКА ВИЧА Струмки вливаються у Вичу, Одвічним гомоном живі, Немов збираються на віче Опришки вольні лісові. Внизу на хвості-перекати Зоря впустила смолоскип. […]...
- “Колимські закували зозулі…” Колимські закували зозулі, шумує потік, молода шипшина жовтавий стромить лист. Легкі хмарки на порцеляновому виснуть небі. А я на цій […]...
- НА ГОЛГОФУ Голгофа, хрест, Страшні, криваві сни… Товпа реве: “Розпни! Розпни! Розпни!” І розп’яли… На голові вінок, По краплі кров Спливає у […]...
- ДО СХІД СОНЦЯ Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве – Росли б мені в грудях […]...
- ВОДА Впотужнилась вода – уже й не перейнять, припала до землі її важка печать. І змила кущ лози з мурахом на […]...
- ЧУЮ Чую, земле, твоє дихання, Розумію твій тихий сум, Як на тебе холодні світання Ронять пригорщами росу. Знаю – зливи, та […]...
- “Не зло і не зламане в хащі крило…” Не зло і не зламане в хащі крило хитнули у вірі, а те, що піднесло, а потім пішло морозом по […]...
- “Ви чуєте, на вулиці – весна…” Ви чуєте, на вулиці – весна! Ранкові сурми звуть у високості І млостю переповнені у снах Старих дерев корякуваті кості. […]...