“Лежить на глині око…”
Лежить на глині око:
чим більше тисячоріч
вдивляюся,
тим тягар солодший.
Подорожують люди –
від покоління до покоління –
але не полишають
надивлятись на землю.
Які чорні очі
треба мати,
щоб навіть перекинувшись
на волошки –
пасти глибокий сон.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Лежачий камінь у траві лежить…” Лежачий камінь у траві лежить. Вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежаче в цього каменя життя. Отож, лежачі в нього […]...
- “Кіт на глині…” Кіт на глині. Очі сині. Жменя кігтів у руці… Золотим мішком – не клином – відлітають горобці. Недалеко. Не останні. […]...
- “На битій дорозі підкова лежить…” На битій дорозі підкова лежить. Вилизує хвиля німі береги. В нікуди, в нікуди дорога біжить – В затоплені морем луги. […]...
- “Самотній собака лежить коло ганку…” Самотній собака лежить коло ганку, Самотність собі самотить коло печі. І тисне самотність на душу, на плечі До вечора пізнього […]...
- ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
- “ПЕРЕПІЛКА В ЖИТТІ – РАДІСТЬ…” Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]...
- ВОЛОШКИ Льву Озерову У Москві, на вулиці, біля Ільїнки, Де трамвай проходить без зупинки, Де у тіні зелені й століть Федоров […]...
- ЯК СПИТАЄ ДОЧКА ПРО МЕНЕ Я одяг свою форму воєнну І петлиці нашив фронтові… Як спитає дочка про мене, Десь волошки рвучи польові… Як спитає […]...
- ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Радіола в клубі грає, У танку і старі, й малі. Половина села гуляє, Половина лежить в землі. Вітер Вічний вогонь […]...
- “Покоління-біжутеріє…” Покоління-біжутеріє, Дивні мої діти! Вже давно мені пора З вами бронзовіти! Але ж ви не даєте – Мушу знов кричати, […]...
- “Що вам сказати, мамо” Що вам сказати, мамо, Праведнице безталанна?.. Темрява ходить не прямо – В неї душа захланна. Всюди пекельне рало, Що вимагає […]...
- ДОЧЕКАЛАСЬ МАТИ СИНА Дочекалась мати сина, Повернувся з війська: Гімнастерка, шинелина, Виправка армійська. Зустрічала вся родина, Щедро частувала. Голуба і мирна днина За […]...
- СТРІЛЕЦЬ. З німецького, Ф. Шіллера – Не волів би-сь, милий синку, Йти з ягнятком на толоку? Вно пасеться божу днинку Берегами при потоку. – Ні, […]...
- “Не в моднім якомусь платті…” Не в моднім якомусь платті – Веселе, дзвінке на ймення, В сестринськім білім халаті Приходить моє натхнення. За всім воно […]...
- “Не обважніймо тілом і душею…” Василеві Іллічу Касіяну Не обважніймо тілом і душею Та першої не забуваймо казки: Ягу переборімо і Кощія, Убережім Івана від […]...
- ДОЩ У ЗОНІ ЧОРНОБИЛЯ Дно річки вистеляють блискавки, Метаються в повітрі ластівки, Громи стрясають луни-перелуни, Сріблясто напинає на вітрах, І чорні хмари навівають страх. […]...
- ВОЛОШКИ Цілий день учора проблукав у полі, з вітром навздогінки бігав навмання. Срібно і прозоро. В злотному – тополі. Обрій – […]...
- “Не треба класти руку на плече…” Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра – звір полоханий, втече. Він любить […]...
- “Досвітня птаха мене збудила…” Досвітня птаха мене збудила, Ще ніч здіймала над світом крила, Ще сонце тільки збиралось встати, А вже трудилась у хаті […]...
- І вже – трава, я хочу буть травою І вже – трава, я хочу буть травою, Не треба квітів – просто так, травою, І не шуміти, лиш рости […]...
- ПОВОРОТ Вернувся я, де вільхи й риби, де м’ята, іви, де квітчасті стіни; і знов цілую чорні скиби, припавши перед сонцем […]...
- “ось весна. що робити з нею?..” ось весна. що робити з нею? знов прийшла. хто її просив? горобці несуть ахінею із усіх своїх голосів ну там […]...
- “В покорі просять покоління…” В покорі просять покоління: – Зійди до нас і освіти, Як зрозуміть Твої веління, Як покоряти їм світи? Повстань не […]...
- МОГИЛИ обвалюються на століття сплощують роки в тонкі дошки поплямлені молитвами й надіями вкриті воском закидані вінками болю могили чорні рани […]...
- Цятка моєї крові Мати нашу Вкраїну – нічого не мати. Мати нашу Вкраїну – це хліб без води… Знов стоїть наді мною заплпкана […]...
- ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ Стрілись повний і худий, обидва Федоти. Перший главком заправля, другий – без роботи. – Я тебе, – сказав гладкий, – […]...
- КУКІЛЬ Стріляють серце, стріляють душу – нічого їм Не жаль. …Сіло собі край вікна, Засунуло пучечку в рота, Мами визирає. А […]...
- Глибокий плуг пройшов полями…’ Глибокий плуг пройшов полями Моєї тихої душі, І впали в слід йому стеблями Квітки, щоб вмерти у глуші. Зійшла зоря. […]...
- “На чорну землю перший сніг упав…” На чорну землю перший сніг упав. Замовкло все. Затихло. Заніміло. Немов на ватман вилите чорнило, Лежить в долині незамерзлий став....
- “Коли відквітнуть наші мрії…” Коли відквітнуть наші мрії Та й вітром відлетять осіннім, Надійдуть інші покоління, Ті довгожданні, молодії, І ми боролись і шукали, […]...
- “Глибокий плуг пройшов полями…” Глибокий плуг пройшов полями Моєї тихої душі, І впали в слід йому стеблями Квітки, щоб вмерти у глуші. Зійшла зоря. […]...
- НЕ ТРЕБА ПИШНИХ СЛІВ Не треба пишних слів, ні вишуканих фраз, А Правду треба просто й ясно говорити, Красуня не потребує прикрас, Вона чарівна […]...
- “В горах є ще дві гражди…” В горах є ще дві гражди. Хлопці, знімайте кіно. Там, як треба, до шлюбу співають, як треба, ховають українських акторів, […]...
- МОРОЗНА ОСІНЬ Піски. Основа. Залізних снів Снуються довгі дні. І знов Секунди. Біле з неба листя Укрило ліс. Як сіль, лежить воно […]...
- КИРЗОВА СУМКА Лине нічка горобина до світання голубого. Зготувала мати сину сумку кирзову в дорогу. Сумку, січену тротилом, їм привіз товариш татів. […]...
- ХУТІР ВИШНЕВИЙ В. Ц. Там, за порогами, в степах, де землі щедрі та розлогі, сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі, […]...
- ЗІРОЧКА Ой заблищала зірочка на небі Та й простяглася стрілкою по небу, Та й покотилась вона на долину, Та упала вона […]...
- ПЕРЕДЧУТТЯ ПРОЗИ О Господи! Чи думав я колись, Що із благаннями звернусь до неба: Мене до прози повернути треба, Бо нерви вже […]...
- “Із усіма сміятися і плакати” Із усіма сміятися і плакати – Не все одно, що буть цілком байдужим. …Є в світі речі дуже неоднакові – […]...
- ПРО ХОРОБРІСТЬ У колгоспі зітхають корови печально, Бо я дядька везу в лікарню. Він лежить на гарбі, як святий із Почаєва, Сивий-сивий […]...