У ЛІС ПІШЛА Я

Related posts:

1. МУЗИКА, ЩО ПІШЛА Коли вона плелася в коси, Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? В таку […]...
2. ПІШЛА Довго будуть сумніви долати І морочить голову мені, Хоч і знаю – назавжди пішла ти, Назавжди розтала вдалині. Щастя знов […]...
3. “Ой пішла я у яр за водою…” Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, Розлучниця злая, Багатая сусідонька, […]...
4. “Я пішла як на дно…” Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води. Тихі привиди верб обмивають стежку з колін. Захлинулась і впала, як […]...
5. ОБ’ЯВЛІННЯ Я ждав так довго, я ждав на хвилю ту, як врешті зрозумію життя таємний глузд, зів’ялий лист незнання, мов буря, […]...
6. ГРОЗА НАД ДУНАЄМ Палахкотить гроза понад Дунаєм. Скипають води. І чорніє мла. З’єдналось пекло з громовистим раєм. Хвала Іллі, що гримотить, хвала! Земля […]...
7. Я ПЛАЧУ, СЛЬОЗИ ЧЕРЕШНЕВІ Чому пішла я геть від тих Зелених яблунь, груш похилих? Ще гагілковий спів не стих, Чічками грають небосхили… Пішла у […]...
8. “Смертей і ран, і сліз солоних…” Смертей і ран, і сліз солоних Я надивився за війну, І находивсь по закордонних За осінь, зиму і весну. Я […]...
9. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ Тихесенький вечір На землю спадає, І сонце сідає В темнесенький гай. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? […]...
10. ІСКРА Вона б ще жевріти могла, Та більше жевріть не схотіла, – Ураз всю міць свою взяла, Всю ніч осяяла і […]...
11. ВОЛОШКОВИЙ РУКАВ Взяла я грудку землі у жменю, Перехрестилась, пішла у світ. В мені дзвеніли пісні зелені, Горіло сонце – червоний квіт. […]...
12. “Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче…” Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче, Як вітер осінній в діброві заплаче, Головоньку схилиш, слізьми обіллєшся, Від думки, від горя […]...
13. ТАВРІЯ E Таврії крислаті лаври й перлини перські в мідних стернах, У Таврії таврянки й таври заводять сонну кров в тавернах. […]...
14. “Повертає “на врем’є”, на дору погоду…” Повертає “на врем’є”, на добру погоду: Золоті сипнуло стріли сонечко зі сходу. Полякались темні хмари, не прийнявши бою, Та й […]...
15. АВТОРИТЕТ СКУЛЬПТОРА Судилося страждати і радіти тобі в міцних оковах німоти. Ув’язнений у сірому граніті, ти довго ждав примарної мети. У надра […]...
16. СИВА ЛАСТІВКА Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ж ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти […]...
17. “Зненацька думка чайкою майне…” Зненацька думка чайкою майне У ті роки, де любиш ти мене, Де ще нема ні докорів, ні сліз, А є […]...
18. Пучки пальців пучки пальців сіли на усмішку фортепіянові з чорного горба кривими ритмами котився звук тиша сплеснула на закінчення...
19. “…І заклинання мольфарів…” …І заклинання мольфарів промовив бахур. І знову не почули слів, хто ждав метафор. Лиш забрязчала тьма оков, і знову – […]...
20. НАРОДИНИ Сатурн поклав вінком каблучки На роги козерога. Ніч засніжена витончила Дзеленькіт при санях. Сатурн-чародійник не знав, що робити: Де подіти […]...
21. ЗОЛОТІ ПІДКОВИ Рукави пацьорковані Гердани, що над бровами, Вже для мене мальовані сни. Я конем та підкованим Золотими підковами Почвалала в далекі […]...
22. ADAGIO Поклало небо коралевий крок На море, що шуміло по колони. Пісок котився в піні. Вітер грав На темних струнах – […]...
23. “із повітря в повітря зринають твої птахи…” із повітря в повітря зринають твої птахи як вода у клепсидрі з нічийного ока сну тут кульбаби вінками означують хист […]...
24. ТРІШЕЧКИ НАПРУГИ Загадка Нумо трішечки напруги, ось вам і подробиці: перше тут – предмет, а друге що з предметом робиться. Як би […]...
25. “Пиймо, друзі…” Січова антифемінстична Пиймо, друзі, грай, музико, Нам вже все одно. Бо правдиві в світі тільки Музика й вино. Був собі […]...
26. ПАЛЬМА Розвіяла пальма В пристані крила, Заговорила: – Вітай заквітчатися Світлом на віях, Тим, що вбиває. Ніхто не ждав тебе, Я […]...
27. 4. ДУХА ТВОЄГО НЕ ОТІМИ Не віднімай духа Твого від мене, щоб я не тремтів, наче голуб без сизого неба на тілі. Духом правди натомість […]...
28. “Навколо Арров-парку бігав пес…” Навколо Арров-парку бігав пес, Він щось знайоме і принадне внюхав. Спинявся, чухав лапою за вухом, Витрушуючи з вуха інтерес. Бездомний […]...
29. ШУКАЮ В ЗОЛОТІ КАШТАНІВ У ранки памороззю ткані, Що ніжно студять втомлене чоло, Шукаю в золоті каштанів, І золото в волосся уплелось. Остання гіркість […]...
30. “Старесенька іде по тій дорозі…” Старесенька іде по тій дорозі. Як завжди. Як недавно. Як давно. Спинилася. Болять у неї нозі. Було здров’я, де тепер […]...
31. “Черничка-ніч запалить свічі…” Черничка-ніч запалить свічі весняних воскових беріз. Зимі подивиться у вічі, що повні сліз, останніх сліз. Розстеле зоряну хустину, розкрає чорний […]...
32. “У здивуванні знов стою німому” У здивуванні знов стою німому: Чи все то сон, чи справді наяву? …З гілок вишневих – дивних космодромів – Бруньки […]...
33. “Сонцерадістю день налито…” Сонцерадістю день налито: світ воскрес з кам’яного сну. Наче книга, душа розкрита: зустрічаю нову весну. Знаю: дощ іде смертоносний, що […]...
34. КУЛЬБАБКИ На леваду я пішла б, Ціла купа там кульбаб – Ніби сонечка малі Посідали на землі. Я нарвала б тих […]...
35. НЯНЬЧИНА ПІСНЯ І Евтерпо! Ти одна ще не втікаєш Із наших тихих сіл і хуторів: З дівчатами в нас весну прославляєш, Розважуєш […]...
36. ДОДОМУ Шкода Москви. Вже наче відійшов Від сподівань і пристрастей Арбату І паху бурштинової гербати У мареві тих марень, тих розмов. […]...
37. Весна до нас рік-річно повертає Весна до нас рік-річно повертає, Рік-річно кожне дерево цвіте. Та серце людське раз лиш процвітає: Коли настане верем’я святе. Скажіть, […]...
38. “Не виллєш сліз…” Не виллєш сліз, Не виллєш сліз Ніколи, ах ніколи! Життя, як той скрипливий віз, Волочиться поволі. А перед ним Туман […]...
39. “Вчимось поволі тамувати болі…” Вчимось поволі тамувати болі, Розлукою прогірклі – пити дні. Вже тих розлук приносили доволі І білі коні, й коні вороні. […]...
40. АТАКА Скрегоче залізом округа, Смертю повітря фурчить. Я знаю той ступінь напруги, Коли вже ніщо не страшить. Святе божевілля атаки В […]...