“Спасибі за золоте перо…”
Спасибі за золоте перо.
Воно – надто гарне для мене,
Боюся його зуживати.
Невже в Фіренце немає гусей?
Як будете їхати через Понте Веккіо,
Привіт жабуринному Арно.
(3 votes, average: 2,67 out of 5)
Related posts:
- “Старі дуби, спасибі вам за осінь…” Старі дуби, спасибі вам за осінь, За відлітання радості і птиць. Ще, певно, я затуркана не зовсім, Що чую шурхіт […]...
- “Спасибі вам, мережані…” Спасибі вам, мережані Пшеницею лани, Колгоспні, нерозмежені, За дійсність і за сни. Спасибі, земле ненина, Отецька, трудова, За віщі думи […]...
- 11. СПАСИБІ ВАМ, ТОВАРИШІ Серед боїв, серед завій Загибель друга – в серці рана… В обслузі нашій бойовій Я замінив його, Степана. Мої ж […]...
- “Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь…” Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь. Проходь. Сідай. У дні оці і ночі Вчорашніми очима я дивлюсь В твої […]...
- “Подай мені руку…” Подай мені руку і проведи по стежині – поміж наших смертей. Як не буде іншої ради, проведи мене через смерть […]...
- Перо письменник не облишить Перо письменник не облишить, Його вже не перекувати. Щодня вiн пише, пише, пише… А чи захоче хто читати?...
- ДОЛЯ І ПЕРО Перстом не осінив ще патріарх, Але в житті чогось я, мабуть, варт… Сади, онуки… І чимало справ – Все, чим […]...
- “Смуглявий і стрункий. А золоте волосся…” Смуглявий і стрункий. А золоте волосся на вітрі шелестить і плеще за плечем… То заглядає день міський і стоголосний у […]...
- РІШУЧІСТЬ Пече в душі цей спалах туги, цей гострий приступ самоти: уже немає в мене друга, не знаю, де його знайти. […]...
- “Невже твої уста-коралі…” Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, […]...
- “І замалий, і неширокий…” І замалий, і неширокий Цей світ без берега і меж, Що з ночі в ніч притихлим оком В вікні дорогу […]...
- ВОНА Вона мене оболесила, вона мене занадсонила – Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин! Ах, невже вона навіки серце […]...
- СЕСТРІ Маленька річка попід гаєм, Вузенька стежка через луг. І трави з квітами навкруг, І ми до ночі в них блукаєм. […]...
- ПЕРО Перо, мій скальпелю вогненний, Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Нам розтинати дні ці […]...
- ВЕРХОВИНО Верховино, світку ти наш! Гей, як у тебе тут мило! Як ігри вод, плине ту час, Свобідно, шумно, весело. Ой […]...
- БРИНИТЬ МОЄ ПЕРО Володимирові Коломійцю Озвучене піснями, бринить моє перо. Брати мої, за нами – Вітчизна і народ. Росте в землі глибокій старий […]...
- ГУСИ Предлинной хворостиной Мужик Гусей гнал в город продавать; И, правду истинну сказать, Не очень вежливо честил свой гурт гусиной: На […]...
- ПЕРО Й КАЛАМАР (Байки й прибаютки) Раз Каламар з Пером сердито спорить став, Хто книжечку нову із них скомпонував? Почувши, зо сміху хазяїн як не вмер: […]...
- “Друже мій, я зробила…” Друже мій, я зробила Велику похибку, що розповіла Вам про свій біль. Немає на світі Ворога більшого жінці, ніж чоловік. […]...
- “Господи, гніву пречистого…” Господи, гніву пречистого благаю – не май за зле. Де не стоятиму – вистою. Спасибі за те, що мале людське […]...
- КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ Мої кохані, милі вороги! Я мушу вам освідчитись в симпатії. Якби було вас менше навкруги,- людина може вдаритись в апатію. […]...
- СОСНИ Є щось журливе в колиханні сосен У дзвоннім шепоті похмурих верховіть Блакитить небо в душу шле привіт А на душі […]...
- І знову дні руді та бурі І знову дні руді та бурі, такі щасливі та сумні! Ми не обернемо на бурі свої ридання і пісні. Невже […]...
- “Моя гріховнице пречиста…” Моя гріховнице пречиста, Моя лілеє на багні, Чужі обійми, як намиста, Ти познімала при мені. І знов, як у дитини, […]...
- МИКОЛА ЗЕРОВ. 1937 ці надужито кволі небеса – їх сонна міць навздогадки бісила. яка зима! яка душа красива мій наголос від голосу спаса… […]...
- ОГИР Скорбота шалена Степи облягла. Звисають стремена З-під блиску сідла. Де ж вершник? Немає! Лиш огир ірже, Колує, гасає… Нещастя невже? […]...
- ПРИВІТ ТОБІ, ФРАНЦУЗЬКА ЗЕМЛЕ! На землю Франції вступили ми вночі. Привіт тобі, вітчизно “Марсельєзи”, І вам, Паризької комуни кумачі, І вам, Ліона славного ткачі, […]...
- ХМАРИ Куди ви і звідки, хмари, І що вас в дорогу кличе? Немає для вас притулку, Спочинку для вас немає. Пливете, […]...
- “Твоїх боюся поцілунків…” Твоїх боюся поцілунків, Моїх не бійся ти. Мій дух позбавлений ладунків, Ти будеш легко йти. Твого боюся я пришестя, Мого […]...
- СЛОВО ВДЯЧНОСТІ БРАТАМ ЗА КОБЗАРЯ Кому – чини, мундири, еполети, кому – промінчик світла крізь пітьму… Спасибі вам, братове, за поета, за воленьку, даровану йому! […]...
- “Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня…” Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня? Спасибі вам, спасибі за цей пріорітет. Поетам всіх віків була потрібна Муза. […]...
- КЛОПІТ Батько свого сина питає несміло: – Так ти, синку, женишся? – А це моє діло. – Як же звати дівчину? […]...
- Сумнів нас не береться сумнів нас не береться беруться ступні святині їх слід вигравав мов битву так глиняні двійняки де криком диких гусей співає […]...
- Вітер вітер навздогад гортає твоє волосся так як вогонь сторінка за сторінкою повільно пожирає книгу і мені тоді дуже хочеться тебе […]...
- “Я не люблю, як легко щось дається…” Я не люблю, як легко щось дається, Дарма що з серця пишномовно ллється. Нехай гряде вагітна вагота! Того не прийме […]...
- “Де дівся мій буланий Буцефал…” Пам’яті Буланого Де дівся мій буланий Буцефал, Жива окраса батькової стайні? Це він лишав левади життєдайні, Мене приносячи у двір […]...
- “Заворожи мені, волхве,…” Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! Ти вже серце запечатав, А я ще боюся. Боюся ще погорілу Пустку руйнувати, Боюся ще, […]...
- НЕ ПРОКЛИНАЙ МЕНЕ! Не проклинай мене! Це доля, Це невмолима, а всесильна сила Разом злучила нас І розлучила, Мов два листки під осінь […]...
- ГАЙДАМАКИ (Лебедин) “Я сирота з Вільшаної, Сирота, бабусю. Батька ляхи замучили, А мене… боюся. Боюсь згадать, моя сиза… Узяли з собою. Не […]...
- “Було, роблю що, чи гуляю…” Було, роблю що, чи гуляю, Чи богу молюся, Усе думаю про його І чогось боюся. Дурна була, молодая,- Я все […]...