РОЖЕВОГРИВИЙ КІНЬ

Related posts:

1. “І кінь тебе поніс через потік…” І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]...
2. ЧЕРЕМОШЕВІ Уже не б’єшся об скелі Зраненим соколом, Не метаєшся, Гадюка зелена, В вузькому руслі. Відпливли до Прута Твої повір’я й […]...
3. ІІ. “Вороногривий кінь…” Вороногривий кінь Махнув розхристаним хвостом. На землю впала чорна тінь, Лежить земля хрестом. Хрестом – З опльованим Христом. Зареготався день, […]...
4. КІНЬ Се діялось за давніх ще давен, Коли ще Чоловік не знав Коня сідлати Та ні у віз єго впрягати. Якраз […]...
5. КІНЬ – Чого ти, коненьку, мій конику хижий, Невесело, смутно стоїш? Я тебе кохаю, вівса підсипаю, А ти на мене й […]...
6. ПОЄДИНОК Чорний Черемош із Білим – два брати, Та характер у цих родичів крутий. Коли Чорний угамується на мить – Валунами […]...
7. ОГИР Скорбота шалена Степи облягла. Звисають стремена З-під блиску сідла. Де ж вершник? Немає! Лиш огир ірже, Колує, гасає… Нещастя невже? […]...
8. КІНЬ Мій кінь стояв на місячнім толоці, Дививсь на зорі й плакав. Ніч ясна Світилася в його печальнім оці, Світл ами […]...
9. “Учулося крізь сон, що кінь ірже…” Учулося крізь сон, що кінь ірже, Схопивсь і – до вікна – хоч глянуть Ба, голубе! Усе твоє – уже […]...
10. У синім безгомінні У синім безгомінні задуми скрізь печать. Мелодії осінні в душі моїй звучать. А листя веремія несе свою печаль. На чорному […]...
11. ЗОЛОТИЙ КІНЬ Пам’яті Батька О, як голубив коника мій батько, Чесавши гриву, поячи з відра! Нікого в світі, жодного безхатька, Не допускав […]...
12. МОЛЬФАРИ Золотозубі мольфари Понапихали свої бесаги Нашим добром. Люто заіржав Черемош, Об Сокільське вдарив копитом : “Під котрим каменем спить Довбуш? […]...
13. ГАДАННЄ-ВІЩУВАННЄ Петрівочка – нічка тепленька, ясненька. Мов жемчугом сипле зірками дрібненько. В воді круглолиций пливе-поринає, В саду соловейко голосить-співає, Рибалочки плавлють […]...
14. ПОТІК Чуєте, як реве потік? Сивогриво рветься з гір І вічно живе у горах. За віки він уже натік Ціле море, […]...
15. “Дівчино-дівчино, зелен смеречино…” Дівчино-дівчино, Зелен смеречино. Стогне кінь, А легінь – До зірниць очима. Иой! Дівчино-дівчино, Зелен смеречино… Небо в лісі Спочило – […]...
16. КІНЬ Затекли туманом темні очі, Світлі сльози краплями пливуть… Та бреде за возом він, охочий Доверстати нескінченну путь. Десь позаду поле […]...
17. НЕНІЯ Шум смерек не заглушить Смертельних стогонів Тих, хто поляг під ними, І всі Черемоші не змиють Невинно пролитої крови. Земле […]...
18. СВЯТОДІЙСТВО З кадильниці нетрів Здіймається ладан До синьої бані. Червоноризі буки Підносять золоту чашу. Черемош б’є поклони на скоках....
19. ДО СТАРОЇ МАТУСІ Ти куди, старенька матусю? На той горб, де стояла церковця? Її пень обгорілий ще куриться У згарді могил довкола. Порахуй […]...
20. ЯК МОЛИТВА точка що містить у собі всі дороги якими мандрують тисячі облич несучи у долонях ланцюжки сліз точка що містить у […]...
21. “Я чую пісню, мов крізь сон…” Я чую пісню, мов крізь сон Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. І щось тій […]...
22. КОНВАЛІЇ Плачете? – плачте: свічка розтане на вшпиленнях башти – свічка розтане – смерть. Келих востаннє пінявий вщерть. Завтра: світанок вирине […]...
23. ЧЕРЕМОШ Сльоза дитинства з ребра Сокільського: Мій Черемош, мій Черемош… Єднання ялинної ночі й туману Між кичерями на лігві глиці, Вірлиними […]...
24. DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
25. ФЛОЯРА Листки дрижать дримбами, Граб обтрясається з червінців, Черемош – сумом по ріні. Буковинські ліси спалахують Страшними пожарами, Кривавлять давніми ранами. […]...
26. ДОЩ Не дощ, – а кінь. Гнуздечки брязкотять, То чалий кінь Чвалає темним містом І гречно клонить голову додолу, То сонний […]...
27. Скорбна Мати з Юкатану З бородавок вулканів – дим вужами Майоліковий тьмарить обрій, І кухоль груди черпне болю Струмків незнаної землі. Ось вона йде, […]...
28. “Білява стежка поміж лободи…” Білява стежка поміж лободи, Припиленої туманцем спекоти, Прудить від хати в берег, до води, А ми йдемо поволі їй навпроти. […]...
29. “З бородавок вулканів – дим вужами…” (Скорбна Мати з Юкатану) З бородавок вулканів – дим вужами Майоліковий тьмарить обрій, І кухоль груди черпне болю Струмків незнаної […]...
30. “Вона несе мені малиннику…” Вона несе мені малиннику і гасить ватри – хто наврочив, мамо? Лише її одну, лише таку я кличу обгорілими губами, […]...
31. Тиша під бурю тиша під бурю всі дерева затримали віддих здалека мечі блискавиць громів глухі барабани і раптом вітер огир скажений збиває копитами […]...
32. СХРЕЩЕННЯ Об хмару хмара, мов об дошку дошка, ударить глухо, й небо затріщить. З лопати хмари сиплються дощі, немов пісок дзвінкий. […]...
33. ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ Весна – неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, […]...
34. ПІСНЯ СОЛЬВЕЙГИ Кленовим листям вікна вбрала, А хату – чарами пісень, З Сольвейги піснею чекала І ніч і день, і ніч і […]...
35. ГУЦУЛЬСЬКА НІЧ Ніч у киптарі, вишитому жоржинами, – Молодиця розпалена в танці : Розвіяна хустка, розтоптані постоли, І намисто розірване бренить зорями. […]...
36. МОЛИТВА (Чи на рідних полях…) Чи на рідних полях, Чи в чужій стороні, Осінило чи ні Святохреснеє рам’я,- Вам усім, хто поляг За тризубовий стяг […]...
37. ДВА СТРУМКИ Два струмки. А різна в них вода. В першому – дзвінка і молода. В другому – лінива й розміліла, Од […]...
38. НЕВОДИ Ніч розкинула таємні неводи На срібного окуня в небесних водах, Сова злітає зі старої дзвіниці, Молода чорнокнижниця діє чари. Стрункий […]...
39. ЧІЧКА-ЖОРЖИНА Ой, приклякнула чічка-жоржина Над легінем молоденьким, І три смереки живицею скапують Мов трійця свічок жовтим воском. Бовваніс баня крицевої хмари, […]...
40. “Біле – біле – біле поле…” Біле – біле – біле поле. Чорний гомін. Вороння. Посідало та й замріялось про убитого коня. Скаче кінь, копитом цокає, […]...