ПЕНЕЛОПА

Related posts:

1. “Можливо, ти не Пенелопа…” Можливо, ти не Пенелопа, Та в цьому небагато зла: Ти не на острові жила – Таке життя, Така Європа. Моє […]...
2. “Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа…” Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа, Хай об’їдають тебе: вже ж ти не вийдеш за всіх. Будеш ти […]...
3. NU Я люблю безстидні рухи І свободу почувань Як оголюються руки І тремтить звабливо стан Лиш останній ступить крок Поцілуйний випить […]...
4. НЕСКІНЧЕНИЙ МАЛЮНОК На шибках – зимових мережок зірчасто-білий візерунок. Червоним одсвітом пожеж горить нескінчений малюнок. 1920. ЧЕРВОНИЙ ШЛЯХ. 1925, ч. 11-12, с. […]...
5. “На сполох б’є душа моя хоробра…” На сполох б’є душа моя хоробра. Гримучий світ зачаєно примовк. Зосталася у мене третя спроба – хистка, як доля, як […]...
6. МОЯ СЕРДЕЧНА УКРАЇНО Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій! Не раз я падав на коліна І кликав: – Я твій! Я твій! Про […]...
7. БАЛЯДА ПРО ЧАКА Палить сонце сокир, Хмара в кущах шелестить. Туди вона бігла, Віття за стан ловило, Вітер гнав – не догнав. З’явився […]...
8. “Не сміє бути в нас страху..” + *** Не сміє бути в нас страху І жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! […]...
9. “Над Україною навис…” Над Україною навис Останній день Помпеї. Що вдіє щит і меч, і спис Для неї? Нової спраглі боротьби, Ми завжди […]...
10. ПОШУК А скрипачку підносили білі вітрила і несли в забуття, колисали так ніжно. Може, зараз вона нездоганно полине на вершину, якої […]...
11. МУДЕРЕЦЬ Хто диваувався, чому мудрець сидить на порозі, не знав, що камінь, де спочиває король, стає престолом....
12. ЛИРИЧЕСКАЯ Марине Влади Здесь лапы у елей дрожат на весу, Здесь птицы щебечут тревожно. Живешьв заколдованном диком лесу, Откуда уйти невозможно. […]...
13. Зі збірки “ГЕРБАРІЙ” (1926)ІСХОД ІСХОД Не забути тих днів ніколи: Залишали останній шмат. Гуркотіли й лякались кола Під утомленний грім гармат. Налітали зловісні птахи, […]...
14. “Я – з розірваним серцем…” Я – з розірваним серцем… Із розірваним серцем На долі, На болі людські – Ті шматки українські: Чи то партії, […]...
15. “Безбарвні пагорби в смерканні…” Безбарвні пагорби в смерканні, Де захід сонця, як сурмач, Поляглим воїнам останній Сурмив на спочив тихий плач, Тепер без сонця […]...
16. “В Пізі, де мармурове кладовище…” В Пізі, де мармурове кладовище Близько кривої дзвіниці, Я раптом відкрила, що смерть Смагла, струнка, синьоока....
17. ТАСМАНСЬКИЙ КОРОЛЬ Останнього тасманця було знищено на початку XIX ст. (Історична довідка) Я – один. Я – останній. То значить – король. […]...
18. КОРЧМА Про дівчат і про купців оповідає давня повість. Крилата чарка у руці, жага і трунок гусне в крові. Червінці дзвонять […]...
19. ТОНКА ОДІЖ Пестячи розквітлі троянди і нерозквітлі горбики із рожевими шпилями, відчуваю, яка тонка одіж на тілі молодої жінки. 1985...
20. АЖУРНА СУКНЯ Я клаптик побачив спідньої сукні Ажурної сукні під рухами ніг Ніжки як витонч струмні і струнні І в струнних акордах […]...
21. БАРАБАН ПЕЧАЛІ Очі твої підо мною, перса і тіло твоє… Руки в траві розкинуті, вогкі долоні в долонях моїх. Очі твої свічада, […]...
22. “коли вона спала…” коли вона спала я вибудував для неї терем приносив їй страви коли вона спала звикла до несподіванок як до сходу […]...
23. ШЕВЧЕНКОВІ Є на світі люди, наче метеори, є криштально чисті, як блакитні зорі. Ну, а ти, Кобзарю – Світоче всечасний, сяєш […]...
24. МАКІЯВЕЛІВСЬКИЙ ПОЛУДЕНОК З АРХИПЕНКОМ Титові Геврикові Прийшов його милість король Соломон у гості не тільки до мене – нікого, одначе, не взяв у полон, […]...
25. “Чому я жінка й не можу…” Чому я жінка й не можу Викладати в каштановій Падові Білу магію? Близько було б до каплиці Джотто, До чудес […]...
26. НЕРІВНИЙ ДВОБІЙ Синок не знає страху, мене одважно б’є… Ми граємо у шахи чи то в життя своє. Ми погляди схрестили в […]...
27. “Це мою хату вже замітає холодний вітер…” Це мою хату вже замітає холодний вітер, І синій терен в туманах сизих осінньо терпне… Ти моя мрія, мій бронзокосий […]...
28. “Темна ноченька, не спится…” Темна ноченька, не спится, Выйду к речке на лужок. Распоясала зарница В пенных струях поясок. На бугре береза-свечка В лунных […]...
29. КОНЕЦЬ Молодість минула, Як ружевий цвіт. Де утіха була, Там і смутку ніт, Бо там серце стиле, Ніби чорна кров; З […]...
30. МАЙЖЕ ПЕРЕКЛАД З ПРОВАНСАЛЬСКОЇ Я лицар і поет, не схожий на ханигу. Я не служу чужому королю. У відблиску меча читаю древню книгу і […]...
31. МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ. 1963 На дачі під Москвою, де я живу, на товстих соснових колодах написано губною помадою, що її взяв у своїх невісток […]...
32. “Поля синіють вечорами…” Поля синіють вечорами, Ріка говорить з берегами, І так таємно На небі білії намети Димлять: Вечеря вариться борам. Все ближче, […]...
33. “У лісі вже нічого не цвіте…” У лісі вже нічого не цвіте, Цвіте лиш дятел на сосні сумливій Та синій дзвоник уві млі у мливій, Це […]...
34. ОСТАННІЙ Настане день скорботи світової – І попливе у лодії труни За вічний круг і пруг Останній Воїн Великої, Священної війни. […]...
35. “Стояла я і слухала весну…” Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала […]...
36. “Бездонний провал сатаніє…” Бездонний провал сатаніє, І грозить, і звіриться хлань, Із хлані, що вітер повіє, Морозить тьма стонів, зітхань. Скрегоче, гуде у […]...
37. “Ніч була розбурхана та тьмяна…” Ніч була розбурхана та тьмяна, Вітер грав і рвав пом’яті струни, Я пила самітньо аж до рана Темну розпач – […]...
38. “Хочу тебе цілувати. Рятунок…” Хочу тебе цілувати. Рятунок Є в поцілунках від смерті. Бери Келех негайно, бо звітріє трунок – Більше на нього не […]...
39. ОСТАННІЙ ПРОМІНЬ НАДІЇ одного разу пропив я усе що мав залишився в мене останній промінь надії і я пожбурив його на прилавок шинкар […]...
40. БАЛЯДА ПРО АПОКАЛІПТИЧНОГО КОНЯ І. С. Таємно тліє Зловіща злуда: Трухлявий корінь, Вогонь з дупла. Він – незагнузданий – Здригнувсь, підвівся: Вулькани в сонце, […]...