Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ДЕРЕВ’ЯНІ ДУШІ

Як болять мені Дерев’яні душі церков, Заковані в бляшані ризи! Паламер-вітер Не донесе до вівтаря Матіолю в кадильниці.

ЧЕРВОНИЙ МІСЯЦЬ

Тут ходить місяць догори рогами, Як у моїм найкращім сні: Червоний місяць Гварані, Сторожить спокій кольорові брами Монастиря. Чернить статуї […]

ПЕРЕД ПЛАВБОЮ

Ще заходять зорі в жито, Щоб колосся довговіє І задумливу волошку Плинним сріблом лоскотати. Ще надворі місяць ходить У трояндах […]

ОСТАННІ ВАТРИ

Останні ватри догоряють на далеких горах, І зоря за зорею гаснуть небесні світила. Світанок наливається в чашу долини, І перші […]

ПРЕДКИ

Мої предки Посідали на хмари з золотими рубцями І слухають дзвони під вечір. Мої предки Соняшною пшеницею Сіють добро на […]

КОРНЕЛІЯ

я тримала колись на колінах клейноди вітчизни заплітала потік волосся у вузол цнотливий котра з жон не бажала би стати […]

ПЛОЩА

Тут поважні олійники Розстеляли свій посуд У баранчиках і дивоквітах. Атласові бинди Лопотіли в леготі, Діти в льняній одежі Свистіли […]

У ЗАХІД ЧЕРЕШНЕВИЙ

“Ви не корсар, вам швидше мене Не переплисти довгий Діл, Не переплисти дно зелене По тій смерековій воді”. Пішов у […]

НА ДАРАБІ

Керманичем на дарабі Оминати хитрі закрути, Гострі каменюки на скоках Річки, де спливають роки, Не дати себе заманити Таємним зеленим […]

МЕДЕЯ

зелені очі онуки сонця – павуки золоте руно і поцілунок – сигнет жаги це шквал від моря? рахманний легіт? провини […]

ДОЩ

Пні стікають липким сонцем, В’ялість міцно пахне чаєм Море відгонить лускою риб. Часом б’є просто з неба дощ Ритми негритянського […]

ХМАРА

Ту саму хмару із золотими торочками чернець бачить як храм, подорожній – як дерево, а юнак – наче крила в […]

Як візьмеш у мене очі

як візьмеш у мене очі сонцями дивитимусь як візьмеш милиці в мене побіжу світлом крізь всевіт постукаю в кожну зірку […]