ОЛЬГА

Related posts:

1. ВАСИЛЕВІ ПАЧОВСЬКОМУ Ой матінко, зоре, Вже ревниться в шумі, І кличе, і грає, І зве мене в море, Ой мати моя! На […]...
2. 23. До тебе прибігаю стежками світу До тебе прибігаю стежками світу: припадаю до твоїх слідів, хилю горде чоло й купаю незрячі очі в потоці твоєї покори. […]...
3. Княгиня Ольга Тихий, теплий літній ранок. Сонце встало. Вітер спить. Вийшла дівчина на річку, Сіла в човен і сидить. Чарівка сама, як […]...
4. ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...
5. Золотий безсмертник золотий безсмертник покотився за шпиль гори а на вікнах у мене синіє сон-трава я думаю про безсмертя коли над землею […]...
6. “Ой, гори ж мої, гори…” Ой, гори ж мої, гори Високі, зелені! Чи заплачете ви, гори, По мені, по мені? Чи заплачете ви, гори, По […]...
7. ОЛЬГА “Эльга, Эльга!”- звучало над полями, Где ломали друг другу крестцы С голубыми, свирепыми глазами И жилистыми руками молодцы. “Ольга, Ольга!”- […]...
8. ДІД МОРОЗ Дід Мороз не раз мені Снився серед ночі: Щоки в нього крижані, Із льодинок очі. Дід Мороз лише дихне – […]...
9. КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ Коли в твої очі дивлюся – Здається мені: Мов бачу я небо прозоре. Мов бачу брильянтових зір ціле море, Що […]...
10. СОННИЙ ДЕНЬ Безтурботність і світлий спокій… Сонний день всі думки придушив, Не шумлять дерева високі, Теплий мох підбирає кроки, І крім нас […]...
11. “Є день такий, коли нема печалі…” Є день такий, коли нема печалі, Нема турбот, а є вітри і море, І кораблі, припнуті до причалів, І небо […]...
12. НАД МОРЕМ Похмурий, гордий кобзарю, Море понурих дум! Шумом летить попід хмару Рокіт розгойданих струн. Ні, то не Чорне море, Не біла […]...
13. В КРИМУ (уривок) Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в […]...
14. СКИТСЬКА БАБА ялова баба з шорстого каменя сама посеред степу: ще вереміям немає вгаму землі обдертій вибави нема бо кожен викидень і […]...
15. Над рікою Одинокий сиджу над рікою, Одинокий з думками, з журбою. Вечоріє. За горами гасне, Як небесна ватра, сонце ясне. Від лісів […]...
16. “Одинокий сиджу над рікою…” Одинокий сиджу над рікою, Одинокий з думками, з журбою. Вечоріє, за горами гасне, Як небесна ватра, сонце ясне. Від лісів […]...
17. ОБРУЧКА В ПОЛІ Проростають сніги, вруняться білою озиминою: то сяє в полі трилистому, наче триранному, тобою забута обручка на пальці. І вже ні […]...
18. ЧОВЕН Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, І хвиля гуляє, мов чорнії гори Одна за другою біжать. […]...
19. “Там, де мені добре…” Там де мені добре – довкола гори – невисокі переважно і я дуже тяжко прийшов до розуміння що невисокі вони […]...
20. “Чистою-чистою, білою-білою…” Чистою-чистою, білою-білою Рання зима була. Кажуть, що біло ти зацвіла… Не уявляю тебе посивілою. Чи то прискорені, чи уповільнені Кадри […]...
21. СВЯТ-МИКОЛА Зимою бачу ще свою вітчизну, Як вод замовкне сопілкова гра, Дзеркальним замком стане водограй, І ляже на ліси тяжка білизна. […]...
22. В ПЕРЕДЧУТТІ Дитинку носить, Бога просить і сни дитинчині – мені розказує, і в напівсні до ката (місяця) голосить. І наслухає – […]...
23. “До мене сходять сподівання…” Так полюбив я вечори, Над Виссю трепетне смеркання! Мов ясні зорі, з-за гори До мене сходять сподівання. Серпнева курява спада, […]...
24. “Я визрів і прозрів – мені нема неволі…” Я визрів і прозрів – мені нема неволі І слово не вмира на зімкнутих вустах. Душа моя живе, неначе вітер […]...
25. МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...
26. Б’ЮТЬ ЛІТАВРИ ГУЧНІ Б’ють літаври гучні, ясні сурми гремлять, Іде Січ, грають полки, як море, Бунчуки піднялись, хоругви шамотять Через гори і доли, […]...
27. “Ти чемний, і простий…” Ти чемний, і простий, І ніжний, і ласкавий, В тобі добра Не ріки – море. Але дозволь мені почути, Як […]...
28. ПУЧНЯВІЄ ФІГОВЕ ДЕРЕВО “Uraltes Wehn vom Meer,… O wie fuhlt dich ein Treibender Feigenbaum Oben im Mondschein…” R. M. Rilke Будь при мені, […]...
29. 7. Радуйся Радуйся, ниво синьо роздзвонена, благословенний світанку! Усі черемхи віють білими хоругвами тобі назустріч, з кадильниць лілей здіймаються ранні тумани, і […]...
30. 08. ІДИЛІЯ На побережжі ріки отара овець білосніжних, вітер торсає хмарами, білою гривою неба, поки сивої мряки туманів, мов жито, не вижне; […]...
31. “На пагорби, на вечір, на вітри…” На пагорби, на вечір, на вітри зір посила свій подив і відвертість: далеко – жить, далеко – йти з гори […]...
32. 1. ПІДЛИССЯ Дитячий світ – широкий світ! Он там, за Білою Горою – Ліси і пригорки… Хтось білою рукою Зелену плахту кинув […]...
33. ДОЩ Пні стікають липким сонцем, В’ялість міцно пахне чаєм Море відгонить лускою риб. Часом б’є просто з неба дощ Ритми негритянського […]...
34. “Десь затихають у ярах вітри…” Десь затихають у ярах вітри, І мерхнуть зорі за їдким туманом… А ти гори, а ти в мені гори, Аж […]...
35. КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ Козацькі могили. Загрузлі хрести по плечі у землю просохлу. Віки надягнули на камінь простий папахи зеленого моху. Що сниться вам, […]...
36. ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЬ ЛІТ Мені вже дев’ятнадцять літ – Квітисті на вікні узори, В снігу довкола свіжий слід Сріблястих голубів надворі. Щодня до фабрики […]...
37. XLVI. “Скажи…” Скажи, що ясним джерелом ще б’є кохання з-під гори душі моєї, що це не я сиджу підпертий палицями непорушности, і […]...
38. “Тут чую час: він в гіллі шелестить…” Тут чую час: він в гіллі шелестить Надовкруги Острозької твердині, Він загусає в стінах, з перекрить Бринить у голосі робочої […]...
39. НЕЗРЯЧА ЛЮБОВ Ти десь поруч. Мовчиш ти, як поле. Ніжний подих мене обійма. Та не бачу тебе я. Довкола – пітьма. Пригорнися […]...
40. ПТИЦЯ РОЗЛУКИ Дорога рудим небіленим полотном Постелилась від нашого дому, А ти чорно-білою птицею Даленіла на тім полотні, Чорно-білою птицею… Коли я […]...