НАВЗІКАЯ

Related posts:

1. ФУГА Сувора фуга чотиригласна Летить увечір в гарячий сад, Де розлилися мімози пахом І темно кактус зачервонів. Вона – чужинка незрозуміла […]...
2. СОФІЯ ПОТОЦЬКА Жона, коханка, куртизанка – дивна Судилася їй слава світова. І не богиня, і не королівна, Але на пам’ять здобула права. […]...
3. ПРОЄКТ ДЛЯ БАЛЕТУ В ТРЬОХ АКТАХ 1. Цю синю тугу хтось невміло назвав кімнатою, де ми одні. Вимовляю невидні птáхи, і вони пестять летом невідоме. Відчуваю […]...
4. НАВЗІКАЯ Ясна голубко, в галасі забав, Що потонув у криках переляку, Твій світлий образ осліпив вояку, У котрий раз зорею просіяв. […]...
5. ОТРУТА Богиня, смертного зустрівши юнака, Жагу запліднення не в силі потаїти, На його кинула полуменисті квіти І щезла в запусті, принадна […]...
6. “Рано ще, рано..” Рано ще, рано. Ще і мати не вставали І до мене не гукали: Вставай, сину! Ще і батько не вставали […]...
7. КІНЦЕВЕ Кругом порозкидані тіні, проколюють тіло дощі. Іти б – та життя під ногами розмокло, гукнути б – у горлі діра, […]...
8. “Життя напружене, як лук…” Життя напружене, як лук. Бо все воно – жадоба цілі. …І бриж чола, і втома рук, І скроні рано посивілі. […]...
9. ВІЩИЙ ДУБ Сніг зеленіє в світлі ночі, сніг блакитніє в світлі дня. Цей дуб – то дерево пророче, корява ліра з його […]...
10. СТИХ II Як ф’ялка, розцвівшись у краплях роси, Вже вечором плаче по втраті краси, Потім конає,- І людське життя, ся веселка із […]...
11. МЕТЕЛИК Летить, кружляє, крильцями тріпоче, На квітку сяде – вітер хить та хить. Єдиний день – умре цієї ж ночі – […]...
12. “Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм…” Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм. Шукаєм цвіт. Шукаєм віщий знак. Шукаємо тоді, коли смеркає, таємний, темний цвіту зодіак. Шукаєм папороть […]...
13. “Може, ти зі мною надто строга…” Може, ти зі мною надто строга, Та й чого б ти ніжною була? Але ти в життя моє убоге Зіркою […]...
14. НАШ ДЕНЬ Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш […]...
15. “Грань хитка між буттям й небуттям…” Грань хитка між буттям й небуттям, Спільна доля судилася нам. От і старість ми разом зустріли, І скажу я й […]...
16. РОМАШКА ТИСЯЧОЛІТТЯ І ромашками пахне волосся твоє. І очима землі прозирають волошки… Ще попереду – вічність. І час у нас – є. […]...
17. РОКСОЛЯНА судно без вітрила пливе в затон що його крижень креше крилом краплі фонтана в серайлі рахують довгі хвилини поля муругі […]...
18. ЛИСТОПАДОВЕ Бог та Білий і Чорний. Серед столу – вага. Білий – світлеє горне, Чорний – темне верга. Твого духу вага […]...
19. ЛИСТ РОВЕСНИКАМ Ровесники, журитися ще рано. Цвітуть сади. Та що за дивина: фарбує пасма чуба невблаганно у срібний колір перша сивина. Ровесники […]...
20. “Тебе замкнули в цементнову буду…” Пам’яті Василя Стуса Тебе замкнули в цементову буду І заморозили в льодівнику, Щоб не вергав ти в кожному рядку На […]...
21. НА ЗАХИСТ ЗИМИ На широкі поля, на плити, В тихі парки, в сумні сади Ще не встигла зима ступити, А ми кажемо: “Геть […]...
22. 2. “Це столиця держави. Тут досить людно…” Це столиця держави. Тут досить людно. І не досить зелено для ботанік. Хоч насправді це ніби судно /чи судно?/ і […]...
23. БРУНГІЛЬДА на греготі мій замок у палісаді понастромлюваних кривавих капітелів а тут – оця каблучка що пече відчаю гейзер вибухає: чи […]...
24. “Білим жалем вечір кинув у тіні…” Білим жалем вечір кинув у тіні, білим жалем білий шум пороші, бо так рано одцвіталися черемхи і жечміни, бо так […]...
25. “Цвіло дитинство: не казки – а рани…” Цвіло дитинство: не казки – а рани – Повстанча кров палаюча текла… І юність, що життя різнала рано Теж не […]...
26. ЗАМОВЛЯННЯ З ГОЛУБАМИ Катрусі Катрусі перелети мене через янгола через янголя янголятко з білими крильцями в білій кирилиці з потерчам над губами на […]...
27. “Все ближче дзвонять дзвони…” Все ближче дзвонять дзвони, Життя людське – як мить. На голубі затони Із яблунь цвіт летить. Дивлюся, як поволі Ріка […]...
28. Нi, я не вiрю, що любов – муляж! Нi, я не вiрю, що любов – муляж! Хоча освiдчення не чув донинi. Зi мною у коханнi ти – богиня! […]...
29. ЗЕМЛЕТРУС Моїм синам Маркові і Максимові – вдумливим критикам, прекрасним друзям ЗЕМЛЕТРУС Лялі – після чергового землетрусу в Каліфорнії На скалі […]...
30. “Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...
31. “Скажіть, братове, як вам тут, в Москві…” Скажіть, братове, як вам тут, в Москві? – В цім потопті, немовкнучому гулі, – І ви, що нині творите живі, […]...
32. НАДВЕЧІР НА ГОРІ Я стану найкращим твором На цілий світ, Торкатиму цвіт розмаю, Травневий цвіт. Я буду пускати в хмари Мій зір німий, […]...
33. ДО ІГОРЯ Тобі же, полюбовниче Боянів, Що синього хотів-єс випить Дону, Тобі ж коліно своє не приклоню? Заграли в срібло-злато вельми рано!.. […]...
34. “Скажи мені правду, мій добрий козаче…” Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без […]...
35. “Покинь тягар дрібних жалів…” Покинь тягар дрібних жалів, Турботи сірих днів. Найкращий лік для нас усіх – Веселий спів, безжурний сміх. Лине час над […]...
36. “Я в серце клав холодний лід…” Я в серце клав холодний лід, Прохав одне: терпи!.. А за тобою слав услід Золочені стовпи. Між ними струнами – […]...
37. БЕЗСМЕРТЯ Гриміти громом від ранку до ночі і в ніч глуху: на страту вели смуглянку по збитому в пил шляху… Вірьовка […]...
38. ЗУСТРІЧ 3 КОВИЛОЮ Я через гору йшов. І на горі, Що пойнята бузковою імлою, – Отам, де скелі кришаться старі, Негадано зустрівся з […]...
39. “Ой там у полі…- на обніжку…” Ой там у полі…- на обніжку тліє блакитний жар… Нащо так рано, метелику-сніжку, нащо так рано з-за хмар? Ой та […]...
40. “Монтаж – це мука…” Монтаж – це мука, це вогонь і плавка. Горою стрічка тліє, мов зола. Дивився стрічку режисер і плакав над безвістю […]...