КУДРУН
діва-лебідка сповістила:
на байдарці вже пливе воля!
не витиратиму королівських підніжків
золотом волосся
не ходитиму босоніж прати білизну
у засніженім морі
не потуратиму злій бабері
що сидить на престолі
непокірну рабиню
що відкинула нелюба
заквітчає тепер діядема
з рук обранця
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- ПОЛОСКАЛА БІЛИЗНУ Полоскала білизну, розбризкувала краплі надії, Що роїлись, як бджоли, весняні і молоді. Простирадла лебедями вигинали шиї, Синові сорочки маками зацвітали […]...
- ФЕЙЛЕТОН ПРО БАЛКОН Як колись дівчат кохали! А тримали як фасон! Тільки зорі заблищали, вийде діва на балкон. До балкона причалапа з мандоліною […]...
- АРІЯДНА моє волосся переплітається з волоссям вітру вуха тонуть у шум кокосових віял думки – у вовну хмар у жовтий серп […]...
- “Наполітанці вішають…” Наполітанці вішають Білизну через дорогу. Мандрівник упізнає, Хто мешкає в хаті. Так і в мене пісні – Хоругвами душі....
- СЛУХНЯНА ДОНЯ Днями цілими в люстерко заглядала діва: Підмальовувала справа, підправляла зліва. Батько злився: – Фарбуватись – ти одне лиш тямиш… Та […]...
- ЧОГО Ж ВОДА КАЛАМУТНА Чого ж вода каламутна, Чи не хвиля збила? Чого ж і я така смутна, Чи не мати била? Чого ж […]...
- “У синьому небі я висіяв ліс…” * * * У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів […]...
- “Одкучерявилась, одквітла…” Одкучерявилась, одквітла Чуттів трояндна чистота – І лиш метеликом на світло До мене спогад приліта. Сіда на стіл, згортає крила, […]...
- “Лився спів колись у мене…” Лився спів колись у мене, А тепер я сльози ллю… Про журбу мою співати Доручив я солов’ю. Все втонуло в […]...
- “Простір співучого каменю…” Простір співучого каменю Через залізну мережку Впускає вуличний гамір Старої дільниці. Діва Марія з Трастевере Схожа на княжну Візантії. Так […]...
- ОСТАННІЙ ГІСТЬ Об вікна б’є косою ніч. Поблідли стіни. Люди душать блимаючі душі свіч. І впало на білизну призьби голосіння дів. Бо […]...
- “Тихо гойдаються в синьому морі…” Тихо гойдаються в синьому морі Іскоркі-зорі, Ніби купаються в хвилі блискучій Рій їх летючий. Скелі здіймаються, ще неостилі, Темні, похилі. […]...
- ДЕНИСОВА КОПІЯ Ой посватав дід Денис молоду Оришку. Кажуть, має хитрий дід гарну ощадкнижку. Він тепер сидить бурчить: – Господи мій, боже! […]...
- “Чепіги плуга у долонях…” Чепіги плуга у долонях І щедрий шерех лемеша, І краплі поту, що по скронях Різблять шляхи, коли душа Дзвенить розгонисто […]...
- НЕДІЛЯ Тепер у моді самосад – Покурюєм фабричні. Сидять дядьки, квітує сад, Сміється вишня вишні. Поміж дядьками хлопченя Цвіте білоголово. І […]...
- “Дурні та гордії ми люди…” Дурні та гордії ми люди На всіх шляхах, по всій усюді, А хвалимось, що ось-то ми І над землею, і […]...
- “Що в мені ти закохалась…” Що в мені ти закохалась, Я се знав, я сим пишався; Як же ти мені призналась, Глибоко заколихався. І побіг-злетів […]...
- “Чому я плачу?.. І чому мовчу?..” “Але кров моя – раб, але мозок мій – раб”. Іван Франко Чому я плачу?.. І чому мовчу?.. Рабиню маю […]...
- “Серце моє тихе…” Серце моє тихе, Пташко полохлива! Ой про що я народилась, Бідна, нещаслива! Людям щастя-доля, А мені – неволя… Ні заїсти, […]...
- МЕТЕЛИК Метелик сів у мене на потилиці, Метелик сів і там сидить, Сидить метелик там і дивиться, Як гарно на потилиці […]...
- ОСІНЬ Уже осінь красить листя, Тополя жовтіє, Верби, лози опадають, Берест червоніє. Скрізь, де глянеш, пусто в полі, Де-где козак оре, […]...
- Іван Берладник Раз в зимі у ліс на лови Володимирко пішов, І бояри зрозуміли, Що тепер не до розмов, Що пора за […]...
- 3. СКОК ЖЕРДКОЮ Набрав повітря в груди, аж засвистали звуком флейт. Підніс жердину вгору; так птах підносить дзьоб, як починає лет. Немов стовпи […]...
- “Я вірую в чуда. Вірую…” Я вірую в чуда. Вірую, Що виприснула вода В Мамартині зо скелі, Що снігом Діва Пречиста покрила Горб Санта Марія […]...
- МУДЕРЕЦЬ Хто диваувався, чому мудрець сидить на порозі, не знав, що камінь, де спочиває король, стає престолом....
- “Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа…” Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа, Хай об’їдають тебе: вже ж ти не вийдеш за всіх. Будеш ти […]...
- ЖИТТЯ НА МІСІСІПІ Марк Твен Безвусі бороди, штани картаті, Глибока, бистра і мутна ріка І лоцманів фантазія легка Про чудеса на кожнім “перекаті”. […]...
- “Криши, ламай, трощи стереотипи…” Криши, ламай, трощи стереотипи! Вони кричать, пручаються – ламай! Хоч давня звичка з профілем – Ксантиппи благає, плаче, просить: “Не […]...
- СТАРІСТЬ Сидить у кріслі старий чоловік, а його шкіра, як соняшник, слідує за сонцем, що постійно втікає, як кіт, який не […]...
- Дума друга Віє вітер, повіває, Синє море грає; Золотом його з заходу Сонце заливає. Та ні золота на морі, Ні на небі […]...
- СТРИПТИЗ Я танцюю стриптиз на арені життя, Під мелодії такт у натхнення прибою, Вже відкинула стид, щоб знайти забуття Моя гола […]...
- “Чого вода каламутна…” Чого вода каламутна – Чи не хвиля збила? Чого ж я смутна, невесела, Чи не мати била? Мене ж мати […]...
- “Надокучили вівці й кози…” Надокучили вівці й кози, Остогидли сир і сметана. Набирають в човні на морі Чужоземні купці охочих. Їхній одяг – найкращий […]...
- БУЗИНОВИЙ ЦАР У садочку-зеленочку ходить вишня у віночку. Хтось їй грає на дуду, подивлюся я піду. Баба каже: – Не ходи! Темні […]...
- НОВОРІЧНОЇ НОЧІ У хаті – свято. Світиться ялинка. Дванадцять страв чекають на столі. Співає хрипло заграна платівка, Виповідає радощі й жалі. Про […]...
- 2. Спокновіку Споконвіку пророцтво записане в зорях: в кам’янистому краї народиться діва, і буде ім’я їй Марія. З першого дня її золотило […]...
- ЮДА Дика слива край шляху, Кущ маслин на горбі. Юда, відданий зраді, Сохне в журбі. Дика слива – як срібна Свічка […]...
- ЖИТІЄ ЧАСНИКА Похитується в грядці, як султан в осінній час увінчаний чалмою, – міністр-індус, вчарований собою, бо має гарні зуби й гарний […]...
- ДІДОНА це надто тяжка вантага для моїх пліч це надто важке жорно для моєї душі очі каравели на обрії що кілями […]...
- ЧЕРЕМОШЕВІ Уже не б’єшся об скелі Зраненим соколом, Не метаєшся, Гадюка зелена, В вузькому руслі. Відпливли до Прута Твої повір’я й […]...