ЕДІНГА

Related posts:

1. ПРОХІД Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею […]...
2. БЕРЕГИНЯ бездонний сон упав на мої повіки богині крилатої з трипільської глини а моє чадо – отара безпастирна – розбрелася по […]...
3. “Є в мене життєрадісне звіря…” Є в мене життєрадісне звіря: воно до сонця лащиться, і радість його від сонця. Коли тепле й сите, розвіює добробут […]...
4. 18. Два ангели славлять твоє чоло Два ангели славлять твоє чоло тяжкою короною, але тобі здається вона тільки вінком з конвалій, і твої шати крилами з […]...
5. “Моя дружино… Так, не легко…” Моя дружино… Так, не легко, Шлях нелегкий цей взагалі, І нам дорогу цю далеку Долать на спаренім крилі. Буває солодко […]...
6. ЗЕМЛЯЧКА + В країні скелястій, Країні убогій, У горах високих, Найближче до Бога, Де жити не хочуть і сірі тумани, Де […]...
7. ПРИСМЕРК У ДЕЛЬФАХ Сумне Кастальське джерело, А ти дивишся зелено, Бо пройшов кучерявий бог З вогнеструнними пальцями. Спокійно тліють оливки В срібному листі. […]...
8. Мати Біля вікна у сутінках Мати гойдає колиску, Де спить дитина. Тільки немає колиски. Тільки немає дитини – Зникла, розтала у […]...
9. ПІЩАНІ ДЮНИ З-над моря вал пливе хмільний, Та тільки знайде свій кінець, Тоді, рудавий і сухий, Встає хвилясто піщанець. Землі він творить […]...
10. ЩИГЛИК В крамні коморі Щиглик щебетав Свої щиглячі пісеньки любенько, Про нього ввесь базар казав, Що так співає тільки Соловейко. Скрутився […]...
11. “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…” Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє […]...
12. МАДОННО МОЯ… І Мадонно моя, Пренепорочна Маріє, прославлена в віках! На наших самотніх вівтарях лиш вітер віє… Пройди над нами з омофором, заридай […]...
13. МІЙ ДАВНІЙ ГОЛОС Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні […]...
14. САМОТНЯ ТОПОЛЯ НА БЕРЕЗІ ОЗЕРА Ще змалечку нордом хилитана й гнута, Стоїть вона, смоку напившись, руда. І листя, як миті, яких не вернути, На стрижений […]...
15. “Життя іде і все без коректур…” Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже […]...
16. 16. По ранковому небу торочаться ангельські крила По ранковому небу торочаться ангельські крила, кирея язиків Святого Духа зійшла хоралом. То дзвонить золотогорлий день, то кличуть вузлуваті дороги […]...
17. ДРУЖИНІ Знайди мене у завтрашньому світі хоча б на мить. Дні, наче журавлі, летять… Вже осінь в голім верховітті снує свої […]...
18. Добре слухати добре слухати твій голос тише! лишити в душі відчинені двері для твоїх кроків коли зіниць розквітлі келихи наливаються вечором наче […]...
19. ЛЮБОВЬ Мы пьем в любви отраву сладкую; Но все отраву пьем мы в ней, И платим мы за радость краткую Ей […]...
20. “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
21. “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
22. “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
23. 9. Ми надибали кинуту стайню Ми надибали кинуту стайню і сіно і теплих тварин, щоб загріли дитя від холоду гірської ночі. І ось воно народилося […]...
24. Увы мнЂ, сыне, увы мнЂ, сладчайшій Увы мнЂ, сыне, увы мнЂ, сладчайшій Ісусе, увы, свЂте мой дражайшій! Коли без милости тя окровавленно, ТебЂ тЂло, мнЂ сердце […]...
25. КАТІЯТИДИ Катіятиди говорять: “Дивися, біліє, як місяць, У днях алябастрова скронь”. Вином наповняються глоби, Бо кроки розмірені, наче Їх голови дзбанами […]...
26. МІРИ ВИДОВЖЕНЬ Ніщо – ніде, лиш серце – лускокрилі, Які – ледь – біль, що – на всю прірву – зблисне, Ще […]...
27. ЖЕБРАК Коли ніхто не слухає музики з карійону, що заливає площу, тільки старий жебрак на порозі ще старшої святині – то […]...
28. Так буває вічно і ніколи так буває вічно і ніколи сонний дим на землю опада золотих хмарин ламкі околи сонця кров солом’яно-руда так перетинаються і […]...
29. ПІВДЕНЬ Хай Сезан собі малює Пастелеву, мрячну зелень: Я горю тепер стобарвно, Мов Гогенова палітра! – Там ще луком люд полює, […]...
30. ДО РОЖІ Зацвіла – світ увеселила! Про віщо ж ти, питаю я, Ох боже, рожечко моя, Лиш свій цвіточок терном вкрила? О, […]...
31. НІЧ Я радо несу під білим крилом Свої скарби таємні: Камінні квіти невилитих сліз. (Як прибій регочеться в грудях). Розцвітає сузір’я. […]...
32. МАРШ НЕУЧАСНИКІВ Прагнучи живучості, Все пережуєм. Тільки, – щоб без участі. Ми і так живем. Що у тій гримучості, Чи добро, чи […]...
33. БДЖОЛА Лисніє липовий, липневий липець, липучий і лискучий в білім збанку. В нім розтопились зорі на світанку і пахощі левад, квітчастих […]...
34. ПОЕТИКА склалася першого дня сама по собі не треба було аркану для порівнянь повернувся Богом даний Сенс Свята Тотожність Слова Буття […]...
35. “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…” Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, […]...
36. “Хай буде легко. Дотиком пера…” Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ – березова кора, по чорних днях побілена […]...
37. Війни Ростиславичів І довідались про злочин І князі, і вояки… Але проти них злочинець Вже веде свої полки. Святополк, поляки, угри Творять […]...
38. ВИПАДКОВИЙ СОНЕТ “Я – випадок. Я із закону випав І впав у винятковість, як у сон. Але не любіть винятків закон. Хоча […]...
39. DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
40. БІЛА КОНЮШИНА Невибаглива, Стежила, В лузі з травами дружила. Не отак, Як та – рожева: Їй подай рожеве поле, Хоч на нім […]...