“Я б тебе заховав за коня чи могилу…”

Related posts:

1. Балада про монгольського коня Тайга, сніги, сніги… І їм кінця немає. А за Уралом – знов орда снігів. Вагон біжить на фронт… Що там […]...
2. “Напав я на тебе раптом…” Напав на тебе я раптом На стежці посеред степу, Нахлинув, як дощ краплистий, Як виливень буревійний, Липневий джигун-музика, Просяяний блискавками, […]...
3. “Я люблю тебе в щасті і в горі…” Я люблю тебе в щасті і в горі, Серед весен і посеред зим. І нехай язики злі говорять Небилиці між […]...
4. БАЛАДА ПРО ЛАРИВОНОВУ МОГИЛУ Як піднімається ранок і сонце услід, – Він виходить у степ на могилу, Повертає обличчя на схід, Випростовує постать похилу: […]...
5. “Тільки далеко від тебе…” Тільки далеко від тебе Я твою близькість відчув, Тільки в журбі за тобою Я своє щастя знайшов. Чом не родився […]...
6. “Боже мій, я всю тебе побачив…” Боже мій, я всю тебе побачив, Але таємниці не сягнув, В перший вечір наш такий гарячий Цілу ніч із думкою […]...
7. “Тебе вітаю, сонце стопромінне…” Оксані Лятуринській Тебе вітаю, сонце стопромінне, Моєї плоті омивальний плин, Потужна повінь, що вселадно рине І пориває до сяйних вишин. […]...
8. “Скажи мені, які у тебе очі?..” Скажи мені, які у тебе очі? Ідуть літа. Ловлю себе на тім, Що образ твій, мов свічка серед ночі, Вгасає […]...
9. Тебе не любить? Ну то й що? Тебе не любить? Ну то й що? Вона не перша, не остання. Є два мiльярди жiночок, I серед них твоя […]...
10. “а з тебе вийшла би непогана черниця…” а з тебе вийшла би непогана черниця віри немає але є обличчя біле але є ім’я легке і коротке як […]...
11. ДО КОНЯ Що, мій коню, що, мій добрий, Годі гарцювати, По байракам через рови Годі вже стрибати, Як, було, колись стрибаєш, Як, […]...
12. “Будуччина – у Бога. В Тебе – тільки труд…” Будуччина – у Бога. В Тебе – тільки труд Виснажний, безустанний і відданий. Пророцтв не жди. Не вір. Ото життя […]...
13. “Народе мій! Коли за тебе встануть…” Народе мій! Коли за тебе встануть Твої змордовані, пригнічені сини? Коли для нас хвилини ті настануть, Що скинемо ми з […]...
14. “Опівночі до тебе…” Опівночі до тебе Я питався доріг, Щоб звалитись, як з неба, Як на голову сніг; Щоб шептала зраділо Ти слова […]...
15. “Від тебе, дитинство,- від тебе здаля…” Від тебе, дитинство,- від тебе здаля Приймаю свідоцтва хлоп’ячого сприту: Як вабить напечена сонцем земля Оголену ногу, що ціпками вкрита! […]...
16. “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
17. “Хто називав тебе Хвалинським…” Хто називав тебе Хвалинським, Бутне Каспійське море? Невже за те, що – неозоре – Стелилось ти човном ординським? Невже за […]...
18. “Летів до тебе турманом через моря і дні…” Летів до тебе турманом через моря і дні, Спадав із неба тугою, а ти сміялась: “Ні”. Я зіркою безсонною зацвів […]...
19. “Я ревнував тебе, як сон…” Я ревнував тебе, як сон, Що ніч свою до дня ревнує. Як пізно я збагнув закон: Сну для любові не […]...
20. “Любив я дику грушу на Брусному…” Борисові Бунчуку Борисові Бунчуку Любив я дику грушу на Брусному, одну й побиту, на верху самому. Вона не заховалася від […]...
21. В казематі (“Чого ти ходиш на могилу?..”) V “Чого ти ходиш на могилу? – Насилу мати говорила. – Чого ти плачеш ідучи, Чому не спиш ти уночі, […]...
22. “Коли часом вночі здійме тебе тривога…” Коли часом вночі здійме тебе тривога, І в серці зарида якийсь таємний сум,- Се – знай – моя тоска спинилась […]...
23. “Княгине картопле, як народ наш тебе поважає…” Княгине картопле, як народ наш тебе поважає, як в тобі віднедавна народ наш не чує душі! Коли землю орють. І […]...
24. “Я сотворив тебе зі Слова…” Я сотворив тебе зі Слова, з пелюсток маку і роси, аби криниця яворова твоєї бралася яси. Я сотворив тебе з […]...
25. “Огорну тебе теплим плащем…” Огорну тебе теплим плащем На осіннім холодному вітрі. Губи зрошені тихим плачем – Поцілунку солоного вістря – Я устами зашерхлими […]...
26. “Тим від тебе утікаю…” Тим від тебе утікаю, Що тебе кохаю. Позирни сама на себе, Мій квітчастий раю! Чи моє ж худе обличчє Із […]...
27. “Крізь спогади я знов лечу до тебе…” Крізь спогади я знов лечу до тебе, Нема в пориві тому берегів. В розлогому, розбурханому небі Лежить мій шлях під […]...
28. “Тебе впритул – до костей – обікрали…” Тебе впритул – до костей – обікрали, Пограбували всі свої скарби, Що від нестями, сорому й ганьби Горять стидом сибіри […]...
29. “Я і в думці обняти тебе не посмію…” Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто – […]...
30. “Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі…” Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі? Ти всі квіти потривожив своїм навісним сновидіннєм. Тиха фіалка злякалась, троянда понурила […]...
31. О ТЕБЕ О тебе, о тебе, о тебе, Ничего, ничего обо мне! В человеческой, темной судьбе Ты – крылатый призыв к вышине. […]...
32. “Чи рік, чи вік… І хто тебе прирік…” Чи рік, чи вік… І хто тебе прирік На цю самотність, котру не здолати? Хиріє мозок в колі недорік, А […]...
33. І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ… І тебе мені жаль, сірий сину півночі, Що ідеш день чи ніч – і не знаєш […]...
34. “Як я люблю тебе? Дозволь ректи…” Як я люблю тебе? Дозволь ректи. Тебе кохаю широко й глибоко, Як тільки може, непідвладна оку, Моя душа чуттями досягти. […]...
35. “Я б давно вже тебе розшукав…” Я б давно вже тебе розшукав – Загубилась адреса, на жаль. Я б до ранку з тобою блукав – Та […]...
36. И гроб опущен уж в могилу И гроб опущен уж в могилу И все столпилося вокруг.. Толкутся, дышат через силу, Спирает грудь тлетворный дух… И над […]...
37. АХ, У ТЕБЕ ПОСТІЛЬ БІЛА! Ах, у тебе постіль біла! Ах, у тебе постіль тепла! Під покривалом у тебе Радощі раю і пекла. На грудях […]...
38. “Я роздягнув тебе в уяві…” Я роздягнув тебе в уяві І вивів голу на поля… Як діти, колоски тужаві До тебе бігли віддаля. Твоє чоло […]...
39. “Сьогодні ходив на могилу матусі…” Сьогодні ходив на могилу матусі: ще мріє барвінок під снігом, ще лози, схилившися, – лози у тузі, ще тихо, а […]...
40. ПРО МІСЯЦЬ І ЗОРІ Місяць щоночі з-за обрію сходить, Сила господня над ним верховодить. Факел то божий немеркнучи сяє, Нам серед ночі пітьму розганяє. […]...