ЕЛЕГІЯ

Відпала липа, білим цвітом злита,
І з літа покотилася гроза.
Ти виглядаєш іншого вже літа,
Тобі ж цього я ще не доказав…
Ще пахне хвиля яблуком і тілом,
І сушить голову за цвітом своїм мак…
Ще нам не все з тобою дохотіло,
Прощатися нам ніяк і ніяк…
Ще сміх наш вогкий, сльози не солоні,
Роки ще нас у спину не женуть,
Нам ще не чуть зимових наших дзвонів,
Хоча й весняних дзвонів вже не чуть…
Відпахла липа, білим цвітом злита,
І покотилася гроза аж до плачу,
Ти виглядаєш іншого вже літа,
А я, печальний, в цьому ще мовчу…
То кожному його в його новій потребі,
То кожному свій час, що неодмін згоря…
Темніє лист на світло-темнім небі,
І біля неба гріється зоря…

1968

(3 votes, average: 2,33 out of 5)

ЕЛЕГІЯ Літа жадань, літа сум’ять і знади! Усе, усе – водою з-під човна. Страждай і плач тепер, моя ти сладо, Журись […]...

“Гроза проходила десь поруч…” Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім. Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. […]...

ТРІПОЧЕ ЛИПА КРАЙ ВІКНА Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? Павло Тичина То день сміявсь, то дощик хлипав, То вітер шастав […]...

ЕЛЕГІЯ Одійд е, і вишневі сади одійд уть, Одійде, і моя біля тебе пора одійде, Не од ійде, не знаю, але […]...

ЕЛЕГІЯ, НАПИСАНА ПІСЛЯ БУРІ Стомившись, буря чорні крила закинула за чагарі… Настрахані борсученята пооживали у норі… Старі дерева опустили крислаті крони до землі, молодняки […]...

ЦЯ НІЧ Це була ніч, коли кожному нараз прояснилася його обмеженість у собі птиці зрозуміли своє нещастя у крилах, дерева своє – […]...

Святі струни святі струни гнучкого гілля! легіт-арфіст вас перебирає до дзвонів утрені і дзвонів вечірні лящання ластівок не заглушить тихого гласу...

“Прошуміла за вікнами злива…” Прошуміла за вікнами злива, Відгриміла за обрій гроза. На деревах роса – мов сльоза, А на серці – тривога щемлива. […]...

ЛЮТНЕВИЙ ЦВІТ Кінь летів під небесами і підкову загубив. Над засніженими снами біг автобус голубий. Я чекав його, як долі, весь у […]...

Широко розчинила вікно широко розчинила вікно над ранішньою затокою і уздріла дерево щедро обсіяне білим цвітом і нараз він увесь піднявся на крилах […]...

ПТАШИНА ЕЛЕГІЯ із нас одні лиш діти найближчі до пташок і янголів брати вони й літати ще не розучились ще пурхають нівроку […]...

ЕЛЕГІЯ АТРАКЦІОНІСТІВ Із чорного стебла баска сівба важких басів, і флейти метушня баска на рині голосів. Різкий плижок, зухвалий скік, сухий, як […]...

ЗУСТРІЧ Знову яблуні буйно цвітуть І лунає знайомий мотив: Ви мене й не любили, мабуть, Я ж без вас ані дня […]...

ДИЯВОЛ Диявол був – немов овечка шута, Із кучерями над ясним чолом. На дні очей світилася отрута, Жіночий в рухах бачився […]...

ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? – Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана […]...

“Це інший світ… Я з іншого прийшов…” Це інший світ… Я з іншого прийшов, Я ще від тих, кого давно немає, Та тверде місце тут своє знайшов […]...

ІЛЬКОВА ЕЛЕГІЯ А я його чекав, хоч знати, коли він прийде, ще не знав… Поміж садів біліли хати, грав коропами мутен став… […]...

Елегія шістдесятих Літо пахло м’ячем, бузиною, порічкою, в надвечірніх кущах цілувалися пари, і коли стигле сонце сідало за річкою, пахли тихим дощем […]...

Лілея “За що мене, як росла я, Люде не любили? За що мене, як виросла, Молодую вбили? За що вони тепер […]...

Елегія сусідських облич Пані Жуковська завжди споглядала з вікна в білім підкапку з волосся кольору соди, як сіявся дощик, як вогко тьмяніла стіна […]...

ЕЛЕГІЯ НА ЧЕСТЬ ЙОАНА ВИСЛОЦЬКОГО, ШАНУВАЛЬНИКА МУЗ, ГІДНОГО ХВАЛИ УЧНЯ З латинської мови переклав А. О. Содомора Рад я праці твоїй, найдорожчий мій Іоане, Рад я, що горнишся так до […]...

ЗЛИТА З ХВОСТИКОМ ЦЯ КРАПКА Загадка Злита з хвостиком ця крапка, невелика, власне, лапка. Робить паузу, всім знайома. Як вона зоветься? (Кома)...

ЕЛЕГІЯ Лікарня. Гармидер і крик божевільної баби. Немає глибокого неба, ні поля з ярами, Чогось забарилась любов у вінку із барвінку… […]...

З НІЧНИХ МОЛИТОВ Господи, літа стебельце всели до самітніх душ, дай кожному звити кубельце, і не поруш. Хай кожен в цім світі спасеться, […]...

СЕРПНЕВА ЕЛЕГІЯ (З Лівіу Даміана) Ніжне творіння, тебе я не завжди докликую, Наче ту пару з небачених чаш із віків, Вдень ти малою стаєш, і […]...

ЕЛЕГІЯ ПРО СПІВУЧІ ДВЕРІ Співучі двері, сивий явір, старий, мальований поріг. Так залишилися в уяві місця дитячих днів моїх, так доховала пам’ять хлопця затьмарені […]...

ПРОВИНА ПЕРЕД ВСЕСВІТОМ З тобою разом народилось Слово, Якому слід звучати на вітрах І проростати правдою в дворах, Та ти побачив: люди, наче […]...

“Ти була для мене цвітом рідних піль…” Ти була для мене цвітом рідних піль, Снігу білим пухом з верхів моїх гір, Ти була для мене сумом чорних […]...

НАД РІКОЮ Вже сірий день між горами розтанув, мов у долоні кучерявий сніг. Коли йдемо з тобою між каштани – сріблом алеї […]...

ПОРАЗКА Січень вимучив мене, як сука- жінка, я тільки чую, як дощ надворі падає на свої м’які коліна, і я молюся […]...

ЕЛЕГІЯ ПІСЛЯНОВОРІЧНОГО РАНКУ Це – спроба написати вірш про нас. І про нашу учту, молоду і п’яну. Яке вино, яку хмільну оману вливав […]...

МАТЕРІ Ти наді мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, І сповивала, і кохала, Мене малого доглядала. Малому виглядала долю […]...

ПАЛІМПСЕСТ Позволь мені, пташко, до себе казати, Лиш нині – потім вже най дієсь, що хоче… На вулиці пустка, під вікнами […]...

ЗНАК (Мотив Юрія Кузнецова) О символи древні, о задуми темні! Приховує яблуко міти таємні. Розріж поперек – і відкриється знак, Назвать його добрим не […]...

“Облітає цвіт вишневий…” Облітає цвіт вишневий у траву, у чисті води, над бентежною душею кружеляє в хороводі. Я ловлю пелюстки білі, за весною […]...

ЕЛЕГІЯ ТРОЯНСЬКОГО ВИНА Не клявся – не зрікаюся: люблю… Моя любове, все уже минуло, І надто пізно лізти у петлю І зазирати в […]...

ЕЛЕГІЯ ПРО КЛЮЧІ ВІД КОХАННЯ 1 Зелений лист, крилатий ключ, і веретено і обруч, і знов сп’яняє, як сп’яняла, похмільна юності кабала. Палати знов і […]...

ГІМН Замість пролога Вічний революцйонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, […]...

ДИПТИХ 1 На скроні, де ще б’ється тепла жилка тремтить пелюстка. Черешнева мла. Червоним ще не правлена помилка Ти вже її […]...

“Врятуй мене, чаклунко, порятуй…” Врятуй мене, чаклунко, порятуй – Рятуй від осені, візьми до свого літа. Льоди ці, насуваючі, розкуй, Вернім в літо тепло […]...

Related posts: