Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Живу й мандрую. Зорі пурпурові…”

Живу й мандрую. Зорі пурпурові
І нескінченність осяйних шляхів
Ненатлим чаром чистої любові
Благословляють мій сумирний спів.

Пощо пусте, похопливе волання?
Правдива пісня завжди не гучна!
Та зерна мислі, спраглі достигання,
Зове довершена далечина.

Дзвени, дзвени, розгортуючи втому,
Хай пролунає твій принадний клич!
Потахне день і в тьмяну паполому
Мене обгорне мандрівнича ніч.

І, неземного поривання повен,
Янтарні сни навіявши горі,
Мене вколише, наче нільський човен,
Вологий блиск вечірньої зорі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

“Живу й мандрую. Зорі пурпурові…” - Uncategorized