ГОЛОС

Related posts:

1. ВЕНЕЦИЯ Запеленали город мостами – В каменном платье Венеция встала… Ей ожерелье из белых домов Брошено под ноги И островов Не […]...
2. Тебе, когда мой голос отзвучит Тебе, когда мой голос отзвучит настолько, что ни отклика, ни эха, а в памяти – улыбку заключит затянутая воздухом прореха, […]...
3. “Когда твой голос, о поэт…” Когда твой голос, о поэт, Смерть в высших звуках остановит, Когда тебя во цвете лет Нетерпеливый рок уловит,- Кого закат […]...
4. Я закрываю день ресницами Я закрываю день ресницами, Но почему-то мне не спится. Я думаю о дне ушедшем, Но не дошедшем До встречи с […]...
5. Ночь, улица, фонарь, аптека Ночь, улица, фонарь, аптека, Бессмысленный и тусклый свет. Живи еще хоть четверть века – Все будет так. Исхода нет. Умрешь […]...
6. ПРОЩАНЬЕ Раскиньте крылья, птицы, Летите до весны, Но помните в полете, Откуда вы. Пусть ветер вам вдогонку Напомнит вдруг о том, […]...
7. ВЕНЕЦИЯ Я был разбужен спозаранку Щелчком оконного стекла. Размокшей каменной баранкой В воде Венеция плыла. Все было тихо, и, однако, Во […]...
8. ПРИРОДА Звенит, смеется, как младенец. И смотрит солнышку вослед. И меж домов, берез, поленниц Горит, струясь, небесный свет. Как над заплаканным […]...
9. Ни страны, ни погоста Ни страны, ни погоста не хочу выбирать. На Васильевский остров я приду умирать. Твой фасад темно-синий я впотьмах не найду. […]...
10. ОСЕННИЙ САД В осенний сад, где листопад… Ты будешь рад, мой друг. Придут забывшие тебя – Былое вспомнить вдруг – Что годы […]...
11. Превратила все в шутку сначала Превратила все в шутку сначала, Поняла – принялась укорять, Головою красивой качала, Стала слезы платком вытирать. И, зубами дразня, хохотала, […]...
12. В осенний сад В осенний сад, Где листопад (Ты будешь рад, Мой друг), Придут забывшие Тебя, Былое вспомнят Вдруг. Что годы Быстро так […]...
13. ГОЛОС МАЯ І я, і Ви – почули голос мая, Щось затремтіло – там, біля серця. Мчимо в хвилях мототрамвая. Почнемо інтермеццо. […]...
14. ГОЛОС Ти надто любиш спів дзвінкоголосий Минулих днів і показних епох, Слід половецький, що давно заглох, Книжок старинних пертлілі стоси. Невже […]...
15. ГОЛОС За вікном – ліхтар. А тут навколо Світла й сутінків жовтава гра. Що це – знову спізнююсь до школи?. – […]...
16. ГОЛОС ДЬЯВОЛА Я ненавижу всех святых,- Они заботятся мучительно О жалких помыслах своих, Себя спасают исключительно. За душу страшно им свою, Им […]...
17. ГОЛОС У ЗАПИСУ “Вогнем і льодом випробуою вас – Вогнем і льодом спитую цю землю, Такий народ зіпсутий не приємлю…” І степ горить, […]...
18. МІЙ ДАВНІЙ ГОЛОС Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні […]...
19. ГОЛОС МОРЯ Мов гамір труб і бубнів, псалма дзвонів, Мов водоспад, що вниз невпинно рве, Мов тисяч львиць, що кожна з них […]...
20. “Свеж и душист твой роскошный венок…” Свеж и душист твой роскошный венок, Всех в нем цветов благовония слышны, Кудри твои так обильны и пышны, Свеж и […]...
21. ГОЛОС В ЛЕСУ Едва остановится дачный У первой платформы лесной, Вы слышите голос прозрачный, Рожденный самой тишиной. В лесу над росистой поляной Кукушка […]...
22. ГОЛОС МОРЯ Голос моря – звукове явище над поверхнею моря. Люди­на голосу моря не чує. Мож­ливо, його чують деякі мор­ські тварини. УРЕ […]...
23. ГОЛОС В ТЕЛЕФОНЕ Раньше был он звонкий, точно птица, Как родник, струился и звенел, Точно весь в сиянии излиться По стальному проводу хотел. […]...
24. ГОЛОС КРОВІ Я гордий улич, слов’янин, я звичаї шаную. У злій зневазі до сивин нікого не виную. Я тінню власної вини стою […]...
25. ГОЛОС ОТРУТИ Люблю отруту, сховану в лілеї, Люблю порок із поглядом ясним, І безсоромність ніжності твоєї, І терпких милощів незнаний дим. Люблю […]...
26. ГОЛОС ТРАВ Після стін, котрі пам’ять обтяжують, наче Гніт пекельний, що здавлює дух, Скільки ніжності в мене до тебе, будяче, І до […]...
27. “Голос милого далеко…” Голос милого далеко Чує серденько моє, Оленятком скаче легко І на хвилюку не стає. Він до сарноньки своєї Через гай […]...
28. ГОЛОС С ТОГО СВЕТА Не узнавай, куда я путь склонила, В какой предел из мира перешла… О друг, я все земное совершила; Я на […]...
29. Раскачайся на качелях Раскачайся на качелях, Подними лицо. И увидишь Над тобою Лес-кольцо, Под тобою Неба даль, Птицы взмах крыла. Я видала это […]...
30. ІV. ГОЛОС ЕДІТ ПІАФ Себе віддала своїй пісні. Вся віддалась. До кінця. Перелюбились любові. Переболіли болі. Перехрипіли крики. Склепивши, як в шалі оргазму, тяжкі […]...
31. В ДЮНАХ Я не люблю пустого словаря Любовных слов и жалких выражений: “Ты мой”, “Твоя”, “Люблю”, “Навеки твой”. Я рабства не люблю. […]...
32. “Твій голос – то слізна без слів…” Твій голос – то слізна без слів Молитва білих квітів, То тихий мелодійний спів Із зазірних засвітів… Твій голос – […]...
33. МИ ГОЛОС ПОЧУЛИ ТВІЙ, МАМО! Смереки, смереки, смереки, І Прут зажурився внизу… Ридання трембіти далекі Навіки в собі пронесу. О сльози старої Ярини! Звертала свій […]...
34. “Голос, наче пожухлий листок…” Голос, наче пожухлий листок, кружеляючи, впав на лужок, а за ним, а за ним в дві руки навперейми біжать дітваки. […]...
35. “Я вранці голос горлиці люблю…” Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, […]...
36. “востаннє твій хворий на голову голос почути…” востаннє твій хворий на голову голос почути камінь з душі впаде – нема на чому триматись жаль що в твоїй […]...
37. МОТОРОЛЛЕР Завиден мне полет твоих колес, о мотороллер розового цвета! Слежу за ним, не унимая слез, что льют без повода в […]...
38. “Стара церковця…” Стара церковця встала із небуття (проіржавлена зверху, прогнила ізнизу) банями заблищала, стінами засиніла, вікнами заясніла… Впустила людей, засвітилася вимита, фресками, […]...
39. СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 02 Я отрекаюсь от себя В Твою, о Боже, пользу. Я был Твой сын и Твой слуга. Тобою был я послан […]...
40. “Если, мучимый страстью мятежной…” Если, мучимый страстью мятежной, Позабылся ревнивый твой друг, И в душе твоей, кроткой и нежной, Злое чувство проснулося вдруг – […]...