Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВІТЕР З УКРАЇНИ

Миколі Хвильовому

Нікого так я не люблю,
як вітра вітровіння.

Чортів вітер! Проклятий вітер!
Він замахнеться раз –
рев! свист! кружіння!
і вже в гаю торішній лист –
як чортове насіння…
Або: упнеться в грузлую ріллю,
піддасть вагонами волі –
ух, як стремлять вони по рельсах,
аж нагинаються тополі!..

Чортів вітер! Проклятий вітер!

Сидить в Бенгалії Рабідранат:
нема бунтарства в нас: людина з глини. –
Регоче вітер з України,
вітер з України!
Крізь шкельця Захід, мов з-за грат:
то похід звіра? звіра чи людини? –
Регоче вітер з України,
вітер з України!

Чортів вітер! Проклятий вітер!
Він корчувату голову з Дніпра:
не ждіть, пани, добра:
даремна гра!

Ах,
нікого так я не люблю,
як вітра вітровиння,
його шляхи, його боління
і землю,
землю свою.

ВІТЕР З УКРАЇНИ. Харків, 1924; передрук з ПОЕЗІЇ, Харків, ДВУ, 1929, с. 95-96.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

ВІТЕР З УКРАЇНИ - ТИЧИНА ПАВЛО