ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ III

Related posts:

1. ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ IV (чи буде вона ще колись доброю?) Вона вішає слухавку і накопичує стоси велетенських телефонів між нами, немов творить провалля, вона […]...
2. ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ II Твій рот кривиться від соку троянд, які ти пожерла, і який капає з одного з його кутків, пелюстки прилипли до […]...
3. “Долини падають, і туляться до ніг…” Долини падають і туляться до ніг, Звивають завої, відсахуючись, гори. Наш пружний крок тверда земля доріг Стрічає стогоном покори. Чи […]...
4. ЖІНЦІ Коли вільна ти, Скажи: – Що таке брехня? Я знаю Про що ти так мрієш завзято Спустивши на оченька вії, […]...
5. ТРИ ФРАГМЕНТИ “СЛОВА” 1. Криво летять ратищ іглиці. З хмари латать віщиві-птиці. Чорною гиччю дими ріжуть обрій. Хижо кигичуть птиці недобрі. 2. З […]...
6. СУЧАСНІСТЬ Так, мабуть, і в часи Бояна Квітчалася пора весняна, І накрапали молоді дощі, І хмари насувалися з Таращі, І яструби […]...
7. МОЇ СТЕЖКИ ПЕРЕСОХЛИ СПРАГОЮ Іди тепер сама. Хай сонце розбивається об крик твоїх грудей, що плачуть спомином, хай вітер в’яне на розп’ятих спідницях, – […]...
8. “Кохавсь я тобою…” Кохавсь я тобою, Як місяць водою, Як сонце усходом, Як роса травою. Стан твій як тополя На долині Юди; Личко […]...
9. X. “Не знаю, що це за ріка…” Не знаю, що це за ріка, яка несе мене, як поїзд, далеко від усього, яка поставила мур руху між мною […]...
10. “За птахом піниться вода…” За птахом піниться вода. В малому полі мак червоний Пречисту хмару вигляда І макоцвітний погляд ронить. Не може бути двох […]...
11. Білі акації будуть цвісти Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі, промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі… Будем іти ми […]...
12. ЧЕКАННЯ Лесі Звідки це нахлинуло, не знаю. Непогасним полум’ям горю, І в думках лечу за небокраї, І лише з тобою говорю. […]...
13. ПОНІССЯ ЗА ТОБОЮ Понісся за тобою, як тихий плач берези, Утаєний мій жаль в глуху і темну ніч; Котились за тобою невиплакані слези, […]...
14. “І вигорне хмурий обірй…” І вигорне хмурий обрій Не храми – гори костей, І буде в господі добрій Братання лютих людей. Розкриються нагло очі, […]...
15. ПОЕТ За Бодлером Каже дівчина поетові : “Твої очі є два сині телевізійні екрани, що показують два різні види на битву […]...
16. “Таки і в Крим прорвалися дощі…” Таки і в Крим прорвалися дощі, Над морем – хмари, Хмари над Ай-Петрі… Закрито пляж. Ходжу весь день в плащі, […]...
17. “Я лиха не знаю, не знаю недолі…” Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – […]...
18. “Ми вийдем жорстоке зустріти…” Ми вийдем жорстоке зустріти, Заховане в ранковій млі, І стануть не луки, не квіти – Каміння саме на землі. І […]...
19. БАТЬКОВИМ ТІНЯМ Така осіння сіра смута Тебе взяла із мого дому, Відвічна тайна незбагнута Упокоїла твою втому. Така безсонячна година, В якій […]...
20. “Схилившись на руку, дивлюся я…” Схилившись на руку, дивлюся я В вечірнє крайнебо далеко і глибоко. І чую: проситься душа моя Туди, де потонуло в […]...
21. “День – як рік. Хмари й то вже стерлися…” День – як рік. Хмари й то вже стерлися Чистять небо з ночі до ночі. Сонце кроквами в обрій вперлося […]...
22. ЛЕБЕДИНИЙ ЕТЮД Ты белых лебедей кормила, Откинув тяжесть черных кос… В. Брюсов Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині І […]...
23. “Там дзвонять на вежах…” Там дзвонять на вежах. Там дзвони кричать у безмежжя! Там червоно-червоно. Червоно, без меж! – Там попруги пожеж Усе небо […]...
24. ПІСНЯ НЕЗНАНІЙ Твою смагляву шкіру мазали оливою південні ранки, сонце рум’янило пополуднями твої уста. Небо хлюпнуло тобі в зіниці, де весною кільчиться, […]...
25. ПРИЙДИ ДО МЕНЕ Прийди до мене стежкою світанку, як почуєш з нив зелені голоси, як небо вихилить блакиті склянку, хлюпне сонцем на твої […]...
26. “Колись давно тобою марив…” Колись давно тобою марив, та розлюбилися чомусь твоїх очей тумани карі і охололии попіл уст… А в згадці, радістю повитій, […]...
27. “Ти знаєш, що ти – людина?..” Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, […]...
28. XLVIII. “Зостались…” Зостались лиш твої уста, на яких вмерти, немов розп’ятому, як на м’якому й теплому хресті!...
29. “Вітрила білі і рожеві…” Вітрила білі і рожеві Під небом ніжно-голубим. І тануть хмари перкалеві На горизонті, наче дим. На берег хвилі напливають, Легкі […]...
30. “Осінні хмари, вітри осінні…” Осінні хмари, вітри осінні. Лежу край лугу на свіжім сіні І лину поглядом сумовито За сивий обрій, де зникло літо. […]...
31. “Коли ти в білому прийшла…” Коли ти в білому прийшла Й нагнула постать тонкостанну – Умить розтанула імла Важкого темного туману. Немов жаркі твої уста […]...
32. “Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер…” Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст. Чи нам же розгадати природи […]...
33. РОЗДЕРЛОСЬ НЕБО Роздерлось небо, нагайками Бичують хмари морські хвилі, І води котяться валами, Б’ють в беріг і падуть в безсиллі. І з […]...
34. “Мені очей звести несила Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, […]...
35. “Бездонний провал сатаніє…” Бездонний провал сатаніє, І грозить, і звіриться хлань, Із хлані, що вітер повіє, Морозить тьма стонів, зітхань. Скрегоче, гуде у […]...
36. О МОЯ ОСТАННЯ СВІТЛА МРІЄ О моя остання світла мріє, За тобою мій співучий льот. Може, ще раз промінь твій зогріє І розтопить кількалітній льод. […]...
37. “Не любити тебе – не можна…” Не любити тебе – не можна. Володіти тобою – жаль. І хвилина діяння кожна Випромінює нам печаль. Бути разом… в […]...
38. ДУШКО МОЯ РОЗМАЇТА Душко моя розмайная, Душко розмаїта, Що з тобою учинити, Де тебе подіти? Посаджу тя у садочку – Буде рожа клясти, […]...
39. МОЇЙ ЛЕОНОРІ П’яний сонет Ні, тебе нема, нема на світі, Ти з’явилася у ніч осінню, І уста твої, уста напіврозкриті Я зустрів […]...
40. “Чогось так банно… На душу впала…” Чогось так банно… На душу впала Безмежна скатерть тоски і смути, І серце багне в тиші заснути, Як скорбна пісня, […]...