ДІЯГНОЗ
Зенкові
Der Tod ist gross.
Wir sind die Seinen
lachenden Munds.
Wenn wir uns mitten im Leben meinen,
wagt er zu weinen
mitten in uns.
Rainer Maria Rilke: Schlussstuck.
Не вирок це – мале memento mori:
затьмарила хмаринка небосхил,
та простір неба – голуба прозорість,
і сонця курс – пополудневий схил.
Здаля йде ніч – до тебе, і до мене –
та поки що – стоїть великий день:
ще таїнство у серці незбагненне
нових пізнань, неспіваних пісень.
Наївний – числить лиш на ясність неба.
Нещасний той, хто вірить тільки в ніч.
Живе життя ловити в жмені треба,
нести у тьму світила власних свіч.
1973
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Я ХОЧУ Я хочу кожний день все слів нових Нових нових пісень ідей нових Я хочу кожний час новожиття Горіть палать в […]...
- “Чи й ти ішов крізь ніч?” Вона така, як море, що заливає все. Безмежжя. Самота. Стихає горда річ, бо маєстат покори ключем нових пізнань замкнув твої […]...
- СМЕРТЬ ГЕТЕ Відчини, мій Фрідріху, вікно, хай погляну на широкий світ. Бачу чорне незбагненне дно, а над ним золототканну сіть. Привиди кружляють […]...
- Versuch es Stell dich mitten in den Regen, glaub an seinen Tropfensegen spinn dich in das Rauschen ein und versuche gut zu […]...
- “Молюсь і вірю. Вітер грає…” Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й […]...
- Я ВІКНО ЗАЧИНЮ Вітер пісню співає в трубі, Сніг і віхола біля вікна… Тільки як розказати тобі, Що у серці у мене – […]...
- ВИБІР Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не […]...
- І ЗНОВУ ПРОЛОГ Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу. Мала щастя своє, проміняла його на біду. Голубими дощами сто раз […]...
- НА ДОБРАНІЧ На добраніч усім на ніч – Годі вже блукати; Одинокий, безталанний, Ляжу спочивати. Холодная постілонька У темній діброві, Буду ждати, […]...
- НЕ ВМРЕ ПОЕЗІЯ Не вмре поезія, не згине творчість духа, Поки жива земля, поки на ній живуть, Поки природи глас людина серцем слуха, […]...
- БОЖИЙ СУД Про зелені сади, Про пахущі квіти Ми, бувало, під кобзу співаєм; А тепер мовчимо, Мов сном вічним спимо: Ні охоти, […]...
- ПРИВІТ ОСІННЬОМУ …А було тихо. Було журно, Аж доки з нетрів городів, Мов свіжий вихор в хату курну, З потужним криком, грізно […]...
- Хрещення України Що це в Києві за гомін, Звідки крики, галас, сміх І куди оце кияни Тягнуть ідолів своїх? Ось Стрибога порубали, […]...
- ДУМКА НА ЯКОРІ Думка на якорі В пристані дійсності Пахне солоно Водою глибин, Сонно хитається Приспана втомою, Шумом невтишним Портових мілин. Рушити б […]...
- ПОЕТОВІ “Навіщо це Тобі?” М. Голод Зневірений, засмучений поете, не страждай, Тому що дрібняки юрбі кидати часом треба, Яка чекає даровизни […]...
- СЕЛЯНИН Ішов ріллею. Срібна голова звисала між плечима. Обличчя боронами зрите, і борозни в ногах. Ішов. У жмені репаній останній клаптик […]...
- “Стою, вдивляючись до щемних сліз…” Стою, вдивляючись до щемних сліз У неба шовк. Десь там зоря висока Мого кохання. І Великий Віз Зорить на мене […]...
- “- Вчителю, що робити? Вчитель на небесах…” – Вчителю, що робити? Вчитель на небесах. Серце шепче – любити, а в голові – гніздо бісиків звивистих, серце, їхнє […]...
- БІДНИЙ ПЕТРУНЬО БІДНИЙ ПЕТРУНЬО Івась і Катруся гуляють аж гей, І хата весіллям лунає; Петро стоїть мовчки в фрамузі дверей І сумно […]...
- “Мені принесли…” Мені принесли Срібні ложки й пави На защібки. Я поклала їх, як амулети, Коло вівтаря. Там стояв наївний святий З […]...
- РОБІТНИКОВІ Роби на других дні та ночі, На хвилю праці не заспи; А візьме сум, заплачуть очі,- У чарці горенько топи… […]...
- Mitten wir im Leben sind Mitten wir im Leben sind Mit dem Tod umfangen. Wen suchen wir, der Hilfe tu, Dab wir Gnad erlangen? Dab […]...
- “Спить Вкраїна та руїни…” Спить Вкраїна та руїни Нові щодень лічить, Гина слава… та й ту славу Усяке калічить. Не вернеться дідівщина… Нехай не […]...
- ДІБРОВА (До 25-річчя оселі) Серед рівнин, в околиці Детройду, Під синьо-жовтим прапором братів, Немов гучання гимну й погортів, Ти піднялась – як музика Байроту! […]...
- “Прагну й страшуся не знаного досі польоту…” Прагну й страшуся не знаного досі польоту… Мужності треба, і крові, і поту, Бо вік мій, як мить, промина. Іду […]...
- НОКТЮРН О ночі, п’явки на ранах! Гектична плямо неба, Місяцю, сходиш великий Ссати море й лягати на груди Камінно. Збіднілий дім: […]...
- ЗЕЛЬМАН Закрутився світ безкраїй, зелень на землі й на небі. Ой, дівчатам заплітають у волосся сонця гребінь. День зелений, день хрещатий, […]...
- Уривки слів, народжених із пам’яті (Із Йожефа Серваца) * живу живеш і ми ще в силі жити ото живімо поки в силі жити все буде […]...
- “Розмаїв світ – як першозвуки гами…” Розмаїв світ – як первозвуки гами. Його відгомін гожий і снажний. Доріг пізнань припалий порохами, Топчу пили терпкої чужини. Моє […]...
- “Під сливами угорками…” Під сливами угорками, Де зріє шум-трава, В джерелах неприборканих Шукав я ці слова. Мені тут юний вік минав, Тут корінь […]...
- “Не грайтесь словами… У слові – ядро…” Не грайтесь словами… У слові – ядро, Енергія ядерна в Божому слові, Воно проросло – розрослося в огром, У вибух […]...
- “В дитинстві ще… давно, давно колись…” В дитинстві ще… давно, давно колись Я вибіг з хати в день майовий… Шумів травою степ шовковий, Сміявся день, пісні […]...
- ЧОРНИЙ СПЕКТР Ви знаєте, із чого виникає чорний день? Із суміші яксравих барв. Найперш береш звичайний білий день. Домішуєш ультрамарину неба, зеленолистя […]...
- ГВОЗДИКИ Зелені сутінки. Гвоздики – посли весни. П’яній до краю! Який цей світ знов став великий! І знов твої листи читаю. […]...
- “Маятник натомився…” Маятник натомився. День, ніч, Літо, зима – Дебелу тишу гойдай, гойдай, Маятник дихає, як ранений. А чом я не чув […]...
- “Душа людини – велемовна книга…” Душа людини – велемовна книга, Яку що більше пристрасно читай – То глибше радістю дзвінкою двигай І жни пізнань довершений […]...
- ШВЕДСЬКА МОГИЛА У степу під Полтавою є висока могила, – Жито спіє навкруг, пшениці, ячмені, Мирний день розквіта, розпростовує крила… У задумі […]...
- ДИФІБРАМБ ВЕСНІ Весно! Облудна омано! Твоє чародійне вино, Заправлене соком дурману, Ми щороку, щороку п’ємо. Ти повінь свою розіллєш, Розбуркаєш давнє, Що […]...
- ВЕРБЕЛЬ Ось бубон ранку – кругле сонце до маршу будить вояків. Лопочуть верблі по казармах, весна тріпочеться, мов спів, весна тріпочеться, […]...
- “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...