ЮРІЙ

Related posts:

1. ЮРІЙ У силі своїй – всепотужний. Краса його – криці краса. В десниці спис харалужний І смерть на вістрі списа. Вже […]...
2. “Просто. Не йти праворуч…” Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в […]...
3. АТЛАНТИ ВІКІВ Підняли ми червоне крило, обнялися міцніше. Більшовицьке пагіння росло – і ставало нас більше. Ми летіли під хмари папах, але […]...
4. V. “Підкрався круком до душі…” Підкрався круком до душі і серце розколов… І крапле кров, сочиться кров На прапори чужі. Наш день – вогонь, Наш […]...
5. ЮРІЙ ГІНДА В Буковині добре бути, бо і Шипіт в Буковині. Там гуляють сто опришків з топірцями при долині. А горівка в […]...
6. Юрій Болеслав Після Льва, після Андрія Княжив Юрій Болеслав, Син поляка й українки Про поляків тільки дбав. Будував костьоли польські, Запроваджував латинь, […]...
7. Король Юрій Після Льва закняжив Юрій, Внук Данила-короля. І за його панування Розгорнулася земля. За Карпатами забрав він Мукачів і Ужгород. Знов […]...
8. СВЯТИЙ ЮРІЙ Підвелися колони лісу З кучерявими капітелями. Святий Юрій у сонця шоломі Чвалає бороти змія У глибоких гірських щілинах. На низинковий […]...
9. СУЧАСНА ПОВІСТЬ Нема сумніших за сучасну повість: Не в моді стали гідність, честь і совість. Проноза, котрий всім і вся торгує, Сьогодні […]...
10. ГАГАРІН ЮРІЙ ЗНЯВСЯ В НЕБЕСА Ікар, зліпивши воском крила, – вгору Хотів злетіть, до Сонця! Але віск – Розтав, і син Землі упав у море… […]...
11. “Наш табор між чагарниками…” Наш табор між чагарниками, І синя – лінія лісів. Щитів і шкур гарячі плями, Сліпучість сонця і списів. Що день, […]...
12. “Не виллєш сліз…” Не виллєш сліз, Не виллєш сліз Ніколи, ах ніколи! Життя, як той скрипливий віз, Волочиться поволі. А перед ним Туман […]...
13. “Так смутно прекрасні осіннії дні…” Так смутно прекрасні осіннії дні, Як з шелестом листя пожовкле спадає, Нечутно той шелест за літом ридає, Що вснуло в […]...
14. НАПУЧУВАННЯ БАЛКОНОВІ Лети, мій балконе, в найвищі околи, порвавши чіпкі виноградні тенета, відчаль від стіни, завертись, мов планета, і линь, як літак, […]...
15. ЗЛАТА УЛІЧКА* Камінь розігрітий аж пашить. Втомлений, замислений іду. Повнить сонце Улічку Злату, Сонцю тут подобається жить. Втомлений, замислений іду. Прага, Праго, […]...
16. БАГРЯНА ПІРАМІДА (Сонет) Від неї кров – сторіками сторік,- Земля наскрізь гарячкою просякла. Вона встає, багряна, хмаросягла, Уся – німий в пустиню […]...
17. З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і […]...
18. ДО “БАЗАРУ” . . . . . . . . . . . . . . . Лютим, жорстоким дзвоном Видзвонює сталь. […]...
19. 7 Тверезий розрахунок і машина, Я вас люблю, я вас боготворю, Та все ж, коли в гаю цвіте шипшина І гасить […]...
20. ІТИМУ Я ЦЬКОВАНИЙ Друзі були – розбрелися по світу, Сили були – по фронтах розгубив. Кров’ю й моєю ці ниви полито, Та, мабуть, […]...
21. ШЕВЧЕНКО (Заклекотало десь у горлі…) Заклекотало десь у горлі Клубком із крони і зо сліз – І крила, що були униз, Розкинулися, яко орлі… “Нізащо […]...
22. О. ОЛЬЖИЧЕВІ Крута дорога із Крут, Та вірмо, рушивши нею: Нелюдськи міцний цей люд І вийде він ще на суд Не судженим, […]...
23. ВЕЛИКИЙ ЛУГ Гнучка лоза під хвилею крутою Зелено-бурі стелить ятері. Бліда вдова виплакує в журі Потоки скарг – як чайка над водою: […]...
24. КВІТНЕВИЙ ГОМІН О чарівнице, ніч весняна! Ти повна звабних таємниць. Я до землі схиляюсь ниць: Вона вологою духмяна, Теплом одвічним зогріва. Ступнеш […]...
25. “Панове, не дивуйтесь…” Панове, не дивуйтесь, Що я собі така, Що мене мертве коло На грищі очерка. Також удома в мене (Спитайтеся Марка) […]...
26. ДОСВІТНІ ВОГНІ Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила Погасли вечірні огні. Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч […]...
27. ЛЮБОВ. МОТИВ КОНЕСКІ Сухого списа Ввіткнули мені у серце І там закріпили. Старанно й дбайливо. Потім сказали: – Вір і чекай, Поки зазеленіє....
28. “Ким це намальовано…” Ким це намальовано На вікнах срібний сад? Ким це заціловано Лиця у дівчат? Хто це улаштовує З криштальної гори Сковзання […]...
29. “Возстала і лик закрила” Возстала і лик закрила Десниця, набрякла гнівом… Вітри розгорнули крила І крикнули чорним Дивом. Вирує, сурмить повітря, Насовують хмари – […]...
30. КРІЗЬ СМЕРТЬ Їм північні вітри гудуть, Їм сніги замітають путь, А вони ідуть без упину, А вони без спочину йдуть. Їм шати […]...
31. СОН Химерний сон мені приснився, Немов я вдруге народився В майбутньому тисячолітті, Але про те, що жив на світі, Ніхто уже […]...
32. “Можливо, лиш вона, та туга невсипуща…” Можливо, лиш вона, та туга невсипуща Невідомо за ким, невідомо за чим,- Єдине, що горить у наших нетрях-пущах Вогнем високим […]...
33. “Притулив до стінки людину…” Притулив до стінки людину, Витяг нагана… Придивляйтесь, дітлахи, з-за тину, – Гра бездоганна! Потім їли яєшню з салом, До синців […]...
34. МОЛИТВА (О, Ти, що тамо, де Почаїв…) О Ти, що тамо, де Почаїв, Під небом вставши голубим, Далеко в простори засяяв Золотоглавієм своїм, О Найсвятішая, Єдина, До […]...
35. “Пройду лугами до ріки…” Пройду лугами до ріки, У лісі поблукаю: Пташки, дерева і квітки – Земна подоба раю. Вернуся потім до людей. У […]...
36. “Коли гай на обрію квітне…” Л. А. Коли гай на обрію квітне, То здається очам, Що розкішне царство блакитне Розгортається там. А наближ його володіння […]...
37. ЯКИМИ БУВАЛИ РУСЬ І ПОЛЯКИ Коли читалось Письмо 5 у костьолі, Здіймались д’горі шаблі польські голі – Давали ляхи зі зброї пізнати: Життя за віру […]...
38. ЗАЙЧИКИ М. К. Мете і мете. Кругом така пустка: Минулась капустка, Нічого ніде. Мороз – без послабки: Вже мало не плачуть… […]...
39. Уривки слів, народжених із пам’яті (Із Йожефа Серваца) * живу живеш і ми ще в силі жити ото живімо поки в силі жити все буде […]...
40. “Краса, розміряна краса…” Краса, розміряна краса, Вже не одягне цю країну. Хіба, як перше, – небеса Так само родяться і гинуть? Уже не […]...