Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






КИЇВ

Підійнявся злотно-зелено,
А за тло – густа синьота.
Хай яка впаде вагота,
Її скине смагле рамено.

Йшов Батий на нього не двічі,
Та зникав туманом примар,-
Він стоїть, мов князь-володар,
Йому вічність дивиться ввічі.

Недаремне голос Андрія
Обгримів ці гори і діл,
І на мурах став Михаїл –
Ясен-меч, крило буревія.

Прага, 1937

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

КИЇВ - СТЕФАНОВИЧ ОЛЕКСА