Взяла Орися кошеня

Related posts:

1. БУКЕТ Я буду долго Гнать велосипед. В глухих лугах его остановлю. Нарву цветов. И подарю букет Той девушке, которую люблю. Я […]...
2. “Не нарікаю я на бога…” Не нарікаю я на бога, Не нарікаю ні на кого. Я сам себе, дурний, дурю, Та ще й співаючи. Орю […]...
3. ЗАЙВЕ ПИТАННЯ Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? Де тинявся […]...
4. ПРОКРУСТОВІ ЩАСЛИВЦІ – У тебе задовгі руки, – сказав Прокруст. – Відрубаємо – і ти будеш щасливий. – У тебе задовгі ноги, […]...
5. “Моя гріховнице пречиста…” Моя гріховнице пречиста, Моя лілеє на багні, Чужі обійми, як намиста, Ти познімала при мені. І знов, як у дитини, […]...
6. ІВАСИК-ОРЛИК І. Б. І Був собі хлопчик Івасик. Ішла Івасикова мати Снопи в’язати І взяла Івасика з собою. Поклала його під […]...
7. “Небувалі часи” Із Цьоткі І пісня затихла, і втіхи не видно, І діти старенькими стали. І ноту веселу музикам брать стидно, Радісні струни порвали. […]...
8. МОЯ СТЕЖИНА Чому, сказати, сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краї, Одним одна біля воріт. Ота […]...
9. “Будеш, мати, мене зимувати…” Будеш, мати, мене зимувати, Будеш мати мене коло хати, Будеш мати мене коло хати… Ходить полем мій кінь вороненький, Ходить […]...
10. 4. ІІІ Ти не будеш знати, ти не будеш знати, ти не будеш чути, як він надійшов. Порваний подолок, пований, пом’ятий, на […]...
11. СТЕЖИНА + Чому живе, і сам не знаю, В моєму серці стільки літ Ота стежина в нашім краї Одним одна коло […]...
12. БЛАЗЕНЬ Кричав на базарі блазень : “Коли зустрінеш людину, поцілуй землю і зведи руки до неба. Лежать усюди уламки фігур з […]...
13. РУХ БЛАГАЛЬНИЙ Украдь Мої думи Розріж Міць ниток Щоб зшиток Не брать. 13. V. 1917. Владивосток...
14. ДИТИНА-СИРОТИНА Як тільки гульк на світ свята неділя, То й стане зараз веселіший світ, І вийде сонечко, мов на весілля, Червоне […]...
15. МРАЗЬ Подступает голод к гландам.. Только, будто бы на пире, ходит взяточников банда, кошельки порастопыря. Родные снуют: – Ублажь да уважь-ка! […]...
16. “…Не про всіх запитав. Розказав” …Не про всіх запитав. Розказав не про всіх – ще залишив для брата. Із холодних космацьких отав нічка встала – […]...
17. НАСТРІЙ Друзі мої! Вороги мої! Люде! Яка прекрасна вільна земля! Хай вічно благословенним буде її ім’я! Скільки радощів! Скільки втіхи в […]...
18. “В степу гриміли грози…” В степу гриміли грози, На морі шторм шумів. І витирав я сльози Коханій як умів. Нічого не просила, Тремтіла, мов […]...
19. “Так это шутка? Милая моя…” Так это шутка? Милая моя, Как боязлив, как недогадлив я! Я плакал над твоим рассчитанно-суровым, Коротким и сухим письмом; Ни […]...
20. “Біля груби так святково…” Біля груби так святково вип’єш чай і будеш знов переважувати слово, що вимірює любов. Треба руки нам зігріти, не сполохавши […]...
21. ПРИЗНАНИЕ Не умел я притворяться, На святого походить, Важным саном надуваться И философа брать вид: Я любил чистосердечье, Думал нравиться лишь […]...
22. ПЛАКАТ ОДЛИГИ І дзвенить золоте цебро, і струмить золотий Дніпро. І однаково сонце б’є у чужі серця і моє. І страшенно багато […]...
23. “Опадають останні листки…” Опадають останні листки На осінню алею. Осипаються дні і роки, – Ти не будеш моєю. Гуркотять поїзди, літаки. Сяє доля […]...
24. “Від доторку руки вода стає шовкова…” Від доторку руки вода стає шовкова, і ти, мов пух, летиш із губ, моя любове! А навперейми я, мов світ, […]...
25. “Радіо будить тишу ранкову…” Радіо будить тишу ранкову, Де продзвеніли дитинства кроки. Як ти змінився, мій Воронькове, За нелегкі повоєнні роки! А пригадай-но мене […]...
26. Стихи мои Стихи мои Похожи на клубок цветных. Запутанных ребенком ниток. Я утром их стараюсь разобрать В отдельные красивые клубочки. Но к […]...
27. ВІДДАЛЕКИ Ви, сцени літ малих, що люба пам’ять ваша Здається з тим, що є, контрастом над гірким, Де засвілилася душа в […]...
28. В БУНКЕРІ Оженився я в суботу – А в неділю на війну. А тепер я, брат, в піхоті І до тещі – […]...
29. 9. “Мандрувати тут у середньовіччя…” Мандрувати тут у середньовіччя – все одно, що за князем повзти обозом. Тільки знай дивися в кожне обличчя: ці хлопаки […]...
30. МАТИ В далеку путь ідуть її сини, Зa тридев’ять земель чужих і невідомих, І їм услід, прадавній і сумний, Її руки […]...
31. БАЛАДА ПРО БРАТА Я старшого брата не бачив, не знав: Він смертю героя за Корсунь упав. А я підростав і запитував: “Нене, Яким […]...
32. ПОЕТ Усе – і небо, і трава святі для нього, пілігрима, а ще як в Спілці є права – хоч в […]...
33. “Мене земляк напівживого…” Мене земляк напівживого Про гори що сказать?.. Куди не глянеш – висота, Яку прийдеться брать. Де не копнеш землі “на […]...
34. БАТЬКОВИМ ТІНЯМ Така осіння сіра смута Тебе взяла із мого дому, Відвічна тайна незбагнута Упокоїла твою втому. Така безсонячна година, В якій […]...
35. “Чому, сказати, й сам не знаю…” Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт. […]...
36. ДУМКА СТАРОЇ ВЕРБИ На Івана на Купала Свої віти я купала У тихій воді. Піді мною, під старою, Розвеселою юрбою – Роки молоді. […]...
37. СОННА ВЕНУС В широкій рамі, простій і новій, Важкій, як стелі, вікна і портали, Вона лежить на радісній траві, І руки зо […]...
38. ЧОРНІЇ БРОВИ, КАРІЇ ОЧІ… (Народний варіант) Чоpнiї бpови, каpiї очi, Темнi, як нiчка, яснi, як день! Ой, очi, очi, очi дiвочi, Де ж ви навчились зводить […]...
39. ІНТУЇТИВНА ЕЛЕГІЯ Здригнуло вітром хмари. І затихло, і вгледіти незчувся, де й коли між твердю і землею забіліло, мов аркуші незаймані лягли. […]...
40. “Молоденька хмаринка…” Молоденька хмаринка Шука в небі хатинку – Та у небі її не знайдеш. Молоденька хмаринко, Нема в небі хатинки, То […]...