“Яскрава зоре! Ярко так сіяти…”

Related posts:

1. Не сіяти пустоцвіт не сіяти пустоцвіт на листках книг росте поезія кільця на дереві камінна печать соком землі татуйована...
2. “Вечірня зоре, благодатна Ладо…” Вадимові Сварогові Вечірня зоре, благодатно Ладо! Світи на долю спізнену мою, Щоб я молитвою святково й радо Тобі в дубовому […]...
3. ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ 1 То вечірньою зорею, то ранковою Ти мені всміхаєшся щодня… Золотою в небесах підковою – Ти з якого загубилася коня? […]...
4. ЗОРЕ ВЕЧОРОВА Де в гаю сія, роси й течія Ходить садом вечоровим Молодість моя, Оглядає світ, обриває цвіт, Подає своїй любові Вiсточку […]...
5. ЗОРЕ МОЯ ЯСНА Моїй доні Анночці присвячую Коли день погасне, Зоре моя ясна, Щиро я тебе благаю: Освіти стежину Молодій дівчині, Що десь […]...
6. НА БАЛІ БУВШИХ ЛЬВІВСЬКИХ СТУДЕНТІВ У НЬЮ-ЙОРКУ 1 Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus, хоч їхні голови покрила сивина, хоч в кутиках очей горить вчорашній день, хоч їхні […]...
7. Я РОДОМ ІЗ ЛЮДСТВА Люблю вас, люди, мислячі істоти, за клопоти великі і малі, за те, що ви скоряєте висоти, серцями прикипівши до землі. […]...
8. “Вона в красі, мов ніч імлава…” (Уривок) Вона в красі, мов ніч імлава Безхмарних зоряних країв, Прийшла – і вмить її постава Сяйнула спрагою з-під брів: Достигла […]...
9. “Океан обіймає дівча…” Океан обіймає дівча Голубими, пругкими хвилями, Досягає грудей і плеча Баранцями, пінясто-білими. А на греблі стоїть юнак, Умліває, тремтить від […]...
10. “Я чую у ночі осінні…” Я чую у ночі осінні, Я марю крізь синій сніг: Вростає туге коріння У землю глевку із ніг. Стають мої […]...
11. “Цикади, гелладські солов’ї…” Цикади, гелладські солов’ї, Прославте поляглих у Термопілах! Тут їхні тіла, виростаючи муром, Загородили персами дорогу. Тут їхні щити оборонили Тривання […]...
12. ФОТО З ЛЕТОВИЩА ВЕСНОЮ З кожною весною вигини дівчат вабливіють, та їхні усміхи до мене вкриті плівкою поблажливости. Їхні талії стрункіші цього року і […]...
13. “І день минув, і радість відпливла…” І день минув, і радість відпливла: Солодкі губи, ніжні перса й руки, Сяйливі очі, подихи тепла, І млосний рух, і […]...
14. СПОВІДЬ Як не жилось мені – не заздрив я нікому, Я тільки ним живу і житиму незмінно,- Воно мені – як […]...
15. “Я не сам, кохана, тут не сам…” Я не сам, кохана, тут не сам, Бо і тут, у цих краях незмінно Тим же я радію небесам, Та […]...
16. ЦАВЕТ ТАНЕМІ Сільві Капутікян Згоріли їхні селища, пропали їхні мули. Бредуть, бредуть вигнанці в дорогу неблизьку. Щоб мову свою рідну їх діти […]...
17. “ХАТА ЗА СЕЛОМ” Ідуть цигани… Гамір дивних слів Ген-ген далеко чути; Понурий вигляд тих дітей степів, їх пісні не збагнути. Цигани йдуть… Табор […]...
18. “Зима побілила сади…” Зима побілила сади – У квітні їм знов квітувати. А мати пішла назавжди І вже не повернеться мати. Сувора настала […]...
19. “Гей, Іване, пора…” “Гей, Іване, пора Нам сідлати коня І збиратись мерщій у дорогу… Не близенький-бо світ: Треба їхать за Дніпр, Помолившись, як […]...
20. ВОГКО пристрасні поцілунки гарячих вуст роздушилась велика червона вишня стримані подихи тепла вода запашних долонь ох ми я м’якість гарячих дотиків […]...
21. МОЖНА ЗАСПОКОЇТИСЬ Чуєш, брате, як – од ребер – серце – золотим м’ячем із грудей плигає шкереберть, загубивши всяку чемність!? Як поводитися […]...
22. Літо двоє несамовито двоє задихано завчили одне одного напам’ять як хрестоматійні вірші і навіть пісок та трава тепер безсилі створити їм […]...
23. РОЗКОПКИ Під терасами моря їх чекали руїни і скіфське минуле, широчезнії східці, врізані в чорний граніт, і череп’я вождів, що жили […]...
24. “рис твоїх до шкла не завернути…” рис твоїх до шкла не завернути це відбиток а життя тонке у скутарі крику гони скель чути а не видко […]...
25. ВТЕЧА І СХОПЛЕННЯ В книжках, сторінки яких глибокі дні, що ховають на хвилину тіло, як море, в м’ясистих квітах тіл, як бджола, збираючи […]...
26. ЩАСЛИВА БАЙДУЖІСТЬ Вночі, в сумному грудні, Радіють дерева: Свої гілки славутні Покинула листва. Тоді вітри юрмисті Не дмуть сльотою в листя І […]...
27. Про жінок Пригадай собі голос матері, Як хочеш почути совість, Пригадай собі руки милої, Як хочеш повернути щастя, І дівчинці семилітній З […]...
28. ПАМ’ЯТЬ ЛЮБОВІ Билась рибою срібною в дужих гарячих руках, вислизала й в’юнилася, як вода крізь пісок утікала, та затихла знеможено, щойно ворожа […]...
29. “Страшно зустріти смерть…” Страшно зустріти смерть. Страшно – не будьмо лукаві, В славі там чи в неславі – Страшно зустріти смерть. Страшно безсило-малим […]...
30. Символізми Символізми, і містифікації, і фантазії, та інше і т. д. – це чуже мені: за правду я, хоч гірка, хоч […]...
31. ГУЦУЛИ Там, де гори срібносині, Де Карпат високі шпилі, Проживають люди сильні, Щедрі словом, зором пильні. Мой, опришки дужі й спритні, […]...
32. “На жалощі на ріках вавилонських…” На жалощі на ріках вавилонських, Не розпач і пригніченість Голготи, – Розпалений, шалений, хижий вітер Піском червоним повиває сонце, Кладе […]...
33. НАША ПЛЯМА Щорана я роблю моціон І зустрічаю неодмінно. А надвечір – ми біля бухти незмінно І на нас дивиться Оріон. Тоді […]...
34. ВАСИЛЕВІ СИМОНЕНКОВІ Як тобі ведеться там, Василю? Під землею, під ріллею – там. По якому цвинтарному стилю Нам ростити крила в телеграм? […]...
35. ПОНЯТТЯ ПОЕЗІЇ Синє, синє море, колоритне в пам’яті; Думка чиста і яскрава, гнучко бажана – Як політ орлів, що граються над морем; […]...
36. ВУЛИЦЯ ДЖОХАРА ДУДАЄВА У ЛЬВОВІ Зайди в цю вуличку, зайди І поклонися низько. Це так далеко від біди, Та ні – це дуже близько. Не […]...
37. EMBATTLEND DARDEN Марті Грегем Вони були одинокі в городі. Внизу, назовні від зеленої межі, де сколихнувся в темряві місяць, розливши біле світло […]...
38. “Жовтий шелест жовтневих луків…” Жовтий шелест жовтневих луків І туманна осіння мла. І бабуся веде онука Жовтим берегом до села. Йдуть повільно, немов у […]...
39. “Із буйнесеньким вітром в погоні…” Із буйнесеньким вітром в погоні Я до милої ввечері біг, – Мов несли мене бистрії коні, Під собою не чуючи […]...
40. БАРДИ ПРИСТРАСТИ Барди пристрасти й окрас На землі живуть між нас. Чи ж провадять лет легкий Їхні в небі двійники? Так, захмарну […]...