Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Як я люблю тебе? Дозволь ректи…”

Як я люблю тебе? Дозволь ректи.
Тебе кохаю широко й глибоко,
Як тільки може, непідвладна оку,
Моя душа чуттями досягти.
Тебе люблю щохвилі (тільки – ти!)
При сяйві свіч, при соняшнім потоку,
Немов мужі – хвалу свою високу
В борні за честь і владу правоти.
Міцною пристрастю старої туги,
Довір’ям днів, що віддані весні,
Тебе люблю; в дні радости й наруги,
Диханням, серцем, усміхом – ущерть! –
Усім єством тебе люблю, і вдруге
Ще більш любитиму, як стріну смерть.

1954

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

“Як я люблю тебе? Дозволь ректи…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)