Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВЕЧІР

Пливуть терни широкими степами,
Зовучи птаха на нічний постій,
Де буде сон у тіні молодій
Морити очі тихими верхами.

В густі жита, під мирними хмарками,
Втопає сонце; свіжий вітровій
Спішить над яр, хитнувши деревій;
І, як пустун, погойдує квітками.

Мов буйна повінь, половіє лан!
Гнучи пружний перед зірками стан,
Виходить місяць, мов козак на стежу,-

Сріблистим росам ронить блискітки
І мимохідь розпалює пожежу
Над синім склом прозорої ріки.

1945

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ВЕЧІР - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)