У ПАЛАЦІ “ЖОВТНЕВИЙ”

Related posts:

1. КОНІ ГОЛУБІ Гасне сонце на горбі. Чаша дня допита. Скачуть коні голубі, лунко б’ють копита. Скачуть коні молоді, вже їх не догнати. […]...
2. ЖОВТНЕВИЙ ВИХОР Вихре, радісний вітре! Товаришу вільних верхів! Рвійно грає в повітрі Твій розколиханий спів, – Б’є в блакитні пюпітри, Дзвонить у […]...
3. СНІГОПАД Снігу, снігу по саме серце, по самий віддих. Го-го-го-го… Білі гнуздечки – на чорні очі, Тихі копита – по губах. […]...
4. “востаннє твій хворий на голову голос почути…” востаннє твій хворий на голову голос почути камінь з душі впаде – нема на чому триматись жаль що в твоїй […]...
5. ЖОВТНЕВИЙ ТРАКТАТ Жовтень, наче хмурий гусит, – зіллям пахне вицвілий плащ. Крок його по бруках хрустить, вітром рветься пола. Він, пустельник і […]...
6. “Дитинство в юність лунко переходить…” Дитинство в юність лунко переходить, Немов галайстра дієслівних рим. Вона – як вихор – над буттям старим Споконвіків звитяжно верховодить. […]...
7. “Безсиле холодне сонце…” Безсиле холодне сонце Бороло повстану тьму… Кому розгадати сон цей, Позбутись біди кому? Вужами, як чахлі сквирі, Сухий плазував туман. […]...
8. 4. Весілля в палаці Лоскотона посадили За вузенькі грати, А в палаці порішили: – Час весілля грати…- Гей, зійшлися царенята І придворна свита Наречених […]...
9. “Може, ти зі мною надто строга…” Може, ти зі мною надто строга, Та й чого б ти ніжною була? Але ти в життя моє убоге Зіркою […]...
10. В КОРОЛІВСЬКОМУ ПАЛАЦІ Бронзовий вершник Й досі на плаці Конає з розірваними грудьми. Я знову у Буді. Я знов у палаці, Як давні […]...
11. НА КОНЦЕРТІ АНСАМБЛЮ “ЯТРАНЬ” У ПАЛАЦІ “УКРАЇНА” Рідний світе! Мила ненько! Хвиля в берег хлюп та хлюп… Ятрань, Ятранько, Ятренко! Трепет серця. Трепет губ. Дайте духу, всипте […]...
12. КРУТИЗНА Мої лелеки відлетіли, та кличе небо молоде. Можливо, ще у заметілі життя моє не підведе. Але ілюзії не тішать – […]...
13. ПОЕТ Хто леліє в душі, як мати дитину, Хто носить у серці й у крові своїй Рідну пісню, яка крізь тугу […]...
14. “Затишно дітям в пазусі казок…” Затишно дітям в пазусі казок. Отак би й слухав про царя Салтана або про те, як весело козак обманював турецького […]...
15. НАДІЯ Усе життя чогось у долі ждеш, Надієшся на добрі переміни. І можна голод пережить і війни, Але надії – не […]...
16. “Вир грив…” Вир грив У ру- Сі ріс… Зверху рух, рев з Низин – Чи рогом могорич Вирово рив… Ха, вир гопака […]...
17. НАД ЧЕРЕМОШ Товариші мої далекі Під гнітом панської руки! До вас, до вас, мої думки, Як у вирій лелеки. Кому свій смуток […]...
18. ТИ НЕ ЗНАЄШ Так до болю, до болю тужно, так безмежно, жагуче жаль, хоч і небо ясне-головокружне, і хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо […]...
19. “Перетерплю усе, що Бог послав…” Перетерплю усе, що Бог послав, Переживу і болі і страждання, Лише б Твій Дух мойого не карав Під небом цим […]...
20. ПОВІЛЬНО ЙДУ Повільно йду, розмірено крокую, Несу своє життя, мов бесаги жебрак, А серце все щемить, а думка все бунтує, Що все […]...
21. “Як любо мислити на видноколі…” Як любо мислити на видноколі, Коли вгорі схвильовані лани Течуть потужно, не здвигнувшись долі, В безмежний край хмільної далини! Тоді […]...
22. “Маленька синичка, чудний голосок…” Маленька синичка, чудний голосок, Безлистого віття останній листок. Чи вітром повіє, чи снігом посіє – Сидить під вікном і щебече […]...
23. Облітають квіти, обриває вітер Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні. В […]...
24. “Зелетошатні далечі Юкону…” Зелетошатні далечі Юкону, Блакитнополі череси небес Мечі відлунюють гучанням дзвону, Що на щиті довершує Арес. Це він забрів сюди, між […]...
25. Midlife crisis (З циклу “MIDLIFE CRISIS”) це бурячанка – не буряки це вже хорал а не джаз чуєте шурхіт тихий такий – це осипається час листям […]...
26. “Крізь сіре сіється сито…” Крізь сіре сіється сито Дощик осінній. Мабуть, нам більше не пити Кубки весільні, Мабуть, нам більше не бачить Ранки весняні. […]...
27. “Ніч. Б’ють повагом години…” Ніч. Б’ють повагом години, До молитви склав я руки. Сім… і вісім… дев’ять лине – Лине, линуть в тишу звуки. […]...
28. ШЕВЧЕНКО (Сонет) Це – буремно випнуте вітрило, Що човна нестримано жене. Це – велике серце вогняне, Що над степом сонцем засвітило. Стомогутньо […]...
29. “Тішусь думкою одною…” Тішусь думкою одною, Нерозумний чоловік: Не один я в полі воїн, Що втратив когось навік. Маю й інше на прикметі […]...
30. З ЦИКЛУ “MIDLIFE CRISIS” це бурячанка – не буряки це вже хорал а не джаз чуєте шурхіт тихий такий – це осипається час листям […]...
31. “Ой там у полі…- на обніжку…” Ой там у полі…- на обніжку тліє блакитний жар… Нащо так рано, метелику-сніжку, нащо так рано з-за хмар? Ой та […]...
32. ПАЛИВОДА У нього шия – хоч обіддя гни, На ньому шкіра – не проходять кулі. Коли, підпивши, він іде на гулі, […]...
33. “Слід копитів занесло сивим димом…” Слід копитів занесло сивим димом, Упала гілка – лапа снігова, І вітром, невловимим і незримим, Гойдає омертвелі дерева. І тіні […]...
34. ТОПОЛИНІ СНІГИ Летять тополині сніги, зриваються, падають косо. Лягають на брови і коси густі тополині сніги. Ходімо, ходімо в поля, де вітер […]...
35. ПІСНЯ МОЄЇ МАТЕРІ Твоя, мамо, пісня помагає від лиха, Від недужі злої І злої людини. Почую – і в серці моїм відлига Вже […]...
36. “Називаємо вогнем невогонь…” Називаємо вогнем невогонь тішимося тим щоденно молимося вогню що вмер – птахи замовкли – У кожного є світильник але помиляємося […]...
37. ДІАЛОГ Мовчи, кажу душі, мовчи, Не маєш приводу для слова, Бо я у Всесвіті нічий, В путі загублена підкова. Що образ […]...
38. “Мы живем, под собою не чуя страны…” Мы живем, под собою не чуя страны, Наши речи за десять шагов не слышны, А где хватит на полразговорца, Там […]...
39. “Пригас вогонь важкого бою…” Пригас вогонь важкого бою – І я крізь подув крижаний Іду незнаною тропою Під сірим небом чужини. Навколо хмуряться простори, […]...
40. МОТИВ КРАКАРА Колумб відпливає все далі, все грізніші його накази: Забороняю оплакувати мертві кораблі, їх буде все більше. Забороняю думати про жінок. […]...