Любов – недуга, повна сліз, Їй ліків ще немає. Вершок обрізаних беріз – Хоч голий, відростає! Чого? Як довша втіха, […]

Борвієм гряди, Месіє! Розколюй вагу наруг! Сичить головатим змієм На друга нещирий друг. І бродять, немов цигани, Сини – безталанний […]

Одигітрія плаче в чужій Ченстохові По загиблих синах, по державній порі, І від горя й ганьби в непорочній любові Благодаті […]

Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику, Німує полягла дружина на зморених сном косогорах, А сонце […]

Миколі Братанові Помітив я, в моїм путівнику Нема нічого про Погане Поле, Хоча й воно, ущерть обдерте й голе, Не […]

Щаслива Англіє! Прилюбно знати Твоїх земель смарагдовий розмай, Твоїх борів легенди, твій окрай, Де віє легіт, бризами багатий. Та я […]

Добуте списа, лука, чи домаху, Чи самопала – і втікає страх. Шугає степом, як югастий птах, – Його ніхто не […]

І Через століття, через віки Чуємо голос дзвінкий: “Шаблею волю свою бороніть! Крайте знемовлення сіть!” Слава тобі, велемудрий гетьмане, Шана […]

Біжать до саду діти ясноокі, Засмаглі, балакучі, повнощокі. А сад, рясні наклонюючи віти, Немовби кличе: “Завітайте, діти”. Хлоп’я іде під […]

Людотілий, птахочолий, Незбагненний, мов Люксор, Хай твої безжальні бджоли Жалять жур і крають мор! Хай потужні води Нілу Поять буйно […]

Не з кости білої слонів, Не з криці, кованої зрання, – Край вод і хмар собі я звів Яснодеревний дім […]

П. Перебийносові Коштовні гени передав нащадкам Вояк Максим, гранітний Кривоніс, Що лядську буту Хмелеві підніс – Немов трофей, вказавши путь […]

Так от яка тепер вона, Онука Хведора! Щоднини Степами бродить, як мана, І лет під хмарами орлиний Проводить зором, крейдяна. […]

Її ім’я в піску я написав, А буйні хвилі невблаганно змили. Я повторив, та наглий шквал забрав Мій давній біль […]

Втихає вітер, замовкають птиці І найстрункіші заздрять дерева; Лискучим шовком клониться трава, Коли ходу почує чарівниці. Уже схилилась: як жаркі […]