МОНТЕРЕЙ
Епічний стиль розлогих кипарисів,
Ноктюрни скель та Тихий океан –
Чого ще треба для душевних ран,
Для бурі в серці – невгамовний бризів?
Нехай від мандрів ти змарнів, полисів,
Віддавши душу мерехтам оман, –
Тебе обмарить монтерейський бран,
Мов буйний шквал – рибалку серед мисів.
Твою палку, нескорену любов
Бере обладою Pacifiic Grove.
І ти речеш: – Хвилино, зупинися! –
Коли ж тумани, з сонцем повсякчас,
Находять валом на гірське узлісся,
Милуйсь і думай – ти відкрив Парнас!
1957
(3 votes, average: 4,33 out of 5)Related posts:
- ЛЕЙТМОТИВ ЩАСТЯ Мені страшно признатися: я щаслива. Минають роки, а ти мені люб. Шаліє любові тропічна злива – землі і неба шалений […]...
- ОСІННЯ РАПСОДІЯ КОХАННЯ (пісня) Чому так сталося – не знаю, Та покохала я тебе. Свою любов в душі ховаю Й благаю небо голубе, Щоби […]...
- “Серед поля попід небом жито жала…” Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала. Дожинала. Сонце гріло, […]...
- Думка (“Вітре буйний, вітре буйний!..”) Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш,- Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море. Воно знає, де […]...
- “Колись давно тобою марив…” Колись давно тобою марив, та розлюбилися чомусь твоїх очей тумани карі і охололии попіл уст… А в згадці, радістю повитій, […]...
- МЕТІЛЬ Шумлять лози над річкою, Забіліло в полі, Метіль мете, буйний вітер Розходивсь на волі. Гуля собі, нема йому На світі […]...
- “Яре мій! – вона сказала. Спалахнула в нього кров…” (Газель) “Яре мій!” – вона сказала. Спалахнула в нього кров: Він узнав, пишнотмовний, Яр – по-перському любов. “Кипарисе мій! Чекала я […]...
- “Коли з-під неба голуба проламінь…” Коли з-під неба голуба проламінь Раптово з’явиться в навалі хмар – Тоді з душі спадає темний камінь І грає сонце […]...
- “Я спитав, чи ти кохала…” Я спитав, чи ти кохала, Чи пізнала вже любов? Чи щовечора зітхала Після зустрічей, розмов? Ти на жовтому пісочку Пишеш […]...
- ПРИСЯГА Буяйте цвітом, степові широти! Дзвени світами, славо козаків! Клянуся серцем, на віки віків Мене в бою нікому не збороти. Клянусь […]...
- Я – КОМУНІСТ Я – комуніст, я – рядовий в полку. Боєць правофланговий і ведущий, Як і належить буть більшовику. Всю силу, всю […]...
- РІДНА МОВА Рідна мова, зелена діброво! Чую пісню твою молоду. Золотими зірницями слова ти цвітеш у братерськім саду. Все бувало: несито і […]...
- ГРИГОРЕНКО Коли на цвинтар батька ніс, Померлого у голод, Слізьми вмивався степ і ліс І брав за бари холод. Як нили […]...
- ОСІНЬ 1 Густі тумани землю облягли, І голубі простори посивіли. Сади й ліси до решти облетіли Хтозна-коли. Ще вчора в пишних […]...
- СТАРЕ МІСТО Тумани, тумани над містом пливуть, Як хвилі гойдаються сонні… І клаптями тануть, і лавою йдуть Такі монотонні… Завис олив’яний, імлистий […]...
- ДО ТАРАСА НА НЕБЕСА І Блажен єси, Тарасе, що не дбаєш Про нас із нашим темрявим письменством Ти розумом на небесах витаєш, Питаєш духа […]...
- “Україно, мій рідний краю…” Україно, мій рідний краю, Вічна туго, предвічна кров! Чи дійду до твого розмаю? Чи побачу Славуту знов? Чи вернуся з […]...
- КАЯТТЯ З-під вій у тебе дві сльози скотились. В устах тремтливих відчай занімів. Довкола нас злобливі жала слів, Мов привиди похмурі, […]...
- ПІСНЯ.”Повій, вітре, на Вкраїну…” Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі. Між ярами там долина, […]...
- ЛЮДСЬКІ ПОРИ РОКУ Чотири пори має кожен рік. Ділімо й душу на чотири пори. З весною щастю ми втрачаєм лік, Серед краси не […]...
- “Учителю, уже ми вдвох з тобою…” Константіне Гамсахурдії Учителю, уже ми вдвох з тобою… Немолодість твоя і молодість моя… І ріки з водами, і вечір за […]...
- ЗОЛОТА СТРІЛКА Коли пального не стачає, коли пілот в гаспидській млі – тоді себе він довіряє тремтливій стрілці на шкалі. Вона покаже […]...
- ПОХВАЛА НЕПІДКУПНІЙ Коли здалось, що все пішло за доляр – Земля і честь, могили й вівтарі, Коли вже навіть провіщати долю Взялись […]...
- 1 Саржевській Галі і Сущенко Тані Видіння на снігу: оголені дві феї На березі ледь скреслої ріки У захваті від зустрічі […]...
- ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА. Дума перва І Навіки, так, навіки утопила Вона тебе, козаченьку, в жалю, – Не смертю, ні! А тим, що поновила На чужині […]...
- СТАРИЙ РИБАЛКА Серед моря човен без вітрила І старий рибалка на човні. І полоще чайка в сонці крила, І згубився берег вдалині. […]...
- ЛІОН Ліонські тумани – Сирі, безнастанні… Але не тумани згадались мені, – Дими, що їх пихкав Ліон у світанні Сигарами труб […]...
- СТИХІЙНА РАДІСТЬ Їх дві сестри. Одна – сміється, А очі снують проміння в чорну воду, Наче сонце у весняну повінь. Така задумлива […]...
- ЗАБЛУДЛИЙ ОГОНЬ М. І. Степанову То повіє, то ущухне Буйний вітер на роздолі… Глянь – мигне та й знов потухне Огоньок заблудлий […]...
- БАТЬКІВСЬКИЙ НАКАЗ Мій сину, бачу вже межу. Вона вимоглива і грізна. Сьогодні слова не скажу, а завтра буде пізно. Життєві істини прості, […]...
- МОЄМУ МОРЮ Прийшла моя пора тебе зустріти, Ступить на твій клекочучий поріг! Відмічений суворим правом жити, – З тобою розминутись я не […]...
- СОНЕТИ 18 Чи порівняю із липневим днем Тебе, що в ласках стриманіша й краща? Погідне літо промине мигцем, Оквіття рож вітрів […]...
- “Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер…” Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст. Чи нам же розгадати природи […]...
- ТУРЧИНОВСЬКИЙ Меткий, прудкий і на пригоди ласий, Ще юнаком він кинув батьків двір І в світ поплив, у неоглядний вир, Забувши […]...
- СВЯТ-ВЕЧІР Чекаю свята. Стаю сам святом. Кутя всміхається щирим зерном. В душі бентеги, як слів, багато. Лягає сутінь десь за вікном. […]...
- ВАГІТНА ЖІНКА Благословенна ти серед жінок, Як зріє лона твого плід, Може спаситель, чи пророк, Прийде до нас крізь тебе в світ. […]...
- Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім […]...
- “Горять свічки поляглим рушіям…” Горять свічки поляглим рушіям У Будапешті, Бухаресті й Празі. Немов колись, привабливий насназі, Струмить борцям величний тиміям. Чого ще треба […]...
- “Долини в лондонські тумани…” Долини в лондонські тумани Дбайливо кутали дуби, І сонце, сторож невблаганний, Спливало, спрагнене плавби. Лилась дорога під колеса, Прорвавши поли […]...
- ПРОВОДИ Проведи мене в дорогу, проведи, Побажай мені удачі, не біди. Щоб удачі – не ледачі, А звитяги – то козачі, […]...