Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Де дівся мій буланий Буцефал…”

Пам’яті Буланого

Де дівся мій буланий Буцефал,
Жива окраса батькової стайні?
Це він лишав левади життєдайні,
Мене приносячи у двір – як шквал!

Його забрали в розпалі навал,
Коли вантажили вози притайні
Добром Жученків – тут же, не на Майні,
А нас везли до станції – на звал!

Я з того потяга плигнув назавше,
Між білогородські сосни стрімголов,
А повертався… простори спізнавши!

Твою натуру пригадав я знов –
Спасибі, коню! Ти ж носив на здуру,
Допоки вніс мене в літературу.

На місці хутора Жученки, 1990.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

“Де дівся мій буланий Буцефал…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)