“За сонцем хмаронька пливе…”

Related posts:

1. За сонцем хмаронька пливе За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. […]...
2. N. N. (“Ти, мов поет із сонцем у кишені…”) Ти, мов поет із сонцем у кишені, що ріс тоді, коли росла й трава. Любов, мов серцекружне веретено – і […]...
3. Пливе туман Усе, що посіяв всесвіт на радість мені для мене, Проснулося на світанні, співає, цвіте, шумить. Така ж, як століття тому, […]...
4. “Був же вік золотий, свіжі, проткані сонцем діброви…” Був же вік золотий, свіжі, проткані сонцем діброви, Мед приручених бджіл, золотавість сп’янілого тіла, Янтареві зіниці серни, що не бачили […]...
5. МІНЬЙОНА І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]...
6. “Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі…” Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі. Вони простять усе, а спотикнешся – ні. Вони такі свої. Вони такі […]...
7. ПІСНЯ ЗАРІЗАНОГО КАПІТАНА Відвага пригод нас у море жене, відвага пригод нас турбує, пече вогнем… Крізь ніч і туман іде наш флагман, крізь […]...
8. “Пекельний жар, жажда в’ялить…” Пекельний жар, жажда в’ялить Кругом піщане море… Диви: оаза! Там біжить Нещасний путник – боресь! Послідних сил ще не добув. […]...
9. ПІД СОНЦЕМ ОСЛІПЛЕНИМ Робота у Бога – це довга дорога, Де ми й моя влада занадто малі. Робота у Бога велика і строга: […]...
10. РУСЬ. По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич печаліє, Де […]...
11. “Пашать нагріті сонцем спориші…” Пашать нагріті сонцем спориші, І жайвори купаються в блакиті. Люблю, коли у полі – ні душі І важко гнуться колоски […]...
12. “Я в центрі кола, визначенім сонцем…” Я в центрі кола, визначенім сонцем, Заглиблю руку в чорний чорнозем – І стеля над готичним храмом сосен Спаде на […]...
13. Думка (“Тяжко-важко в світі жити…”) Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,- Хоч з гори та в воду! Утопився б молоденький, Щоб […]...
14. “Пливе земля в години ранні…” Пливе земля в години ранні, За сонячну вхопившись нить… Людський мурашник на майдані Сміється, плаче, гоготить. І світ увесь – […]...
15. “Я дві пори в тобі люблю…” Я дві пори в тобі люблю. Одну, коли сама не знаєш, Чого ти ждеш, чого бажаєш – Уваги, ревнощів, жалю? […]...
16. “Ми восени таки похожі…” Ми восени таки похожі Хоч капельку на образ божий, Звичайне, що не всі, а так, Хоч деякі. Крутий байрак, Неначе […]...
17. ЧОМУ? Коби я був Дунаєм, Не плив би я на море, Но плив би-м руським краєм Помежи сині гори. Чому? – […]...
18. ГІРКЕ ПРОЩАННЯ Коли сідаєш в лайнер, щоб навіки Покинуть рідну землю, – Отоді В тобі скипають всі струмки і ріки, Кров пращурів […]...
19. ОБРІЙ Там, де море з небом обнялося, Обрій – мов натягнута струна. А за ним – безмежне безголосся, Мороком покрита таїна. […]...
20. Думка (“Вітре буйний, вітре буйний!..”) Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш,- Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море. Воно знає, де […]...
21. “Час пливе, а я живу, як тінь…” Час пливе, а я живу, як тінь. Мертво в душах, порожньо і глухо. Жду не лицарів, але прозрінь – Пломінкого […]...
22. “Пливе наповнений Дніпро…” …І в огні її окраденую збудять. Т. Шевченко Пливе наповнений Дніпро Мутною талою водою, В ній сніг чорнобильських дібров, Лісів […]...
23. “Цей флот пливе на інші береги” Цей флот пливе на інші береги. Це інша буря, інша катастрофа. Для слів доконче треба ворогів,- На власну смерть дивитися […]...
24. 3. Риба, яка проти річки протяжно пливе Риба, яка проти річки протяжно пливе, уповільнює воду, завертає її, відсуває – і за тим ось корчем – вже початок […]...
25. 3. Риба, яка проти річки протяжно пливе Риба, яка проти річки протяжно пливе, уповільнює воду, завертає її, відсуває – і за тим ось корчем – вже початок […]...
26. “Перше листя пливе по серпневій воді…” Перше листя пливе по серпневій воді, Непомітно відходить за обрії літо. Ми з тобою, кохана, іще молоді, І не треба […]...
27. “Ріка життя пливе все далі в даль…” Ріка життя пливе все далі в даль, Навпомацки прощупуючи простір, А ми ніяк не виплачемо жаль, Моя кохана, через стільки […]...
28. “Серед моря думок мій вітрильник пливе…” “Людина живе після смерті доти, поки про неї думає хоч би одна жива душа”. Народна мудрість Серед моря думок твій […]...
29. “Я теперь в дураках – не уйти мне с земли…” Я теперь в дураках – не уйти мне с земли – Мне поставила суша капканы: Не заметивши сходней, на берег […]...
30. “І золотої й дорогої…” І золотої й дорогої Мені, щоб знали ни, ве жаль Моєї долі молодої: А іноді така печаль Оступить душу, аж […]...
31. “Гуде вітер вельми в полі!” Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс […]...
32. ОСІНЬ. ЛІС Скидає листя тихо ліс – М’яка постеля стелиться, Між білим холодом беріз Золотиться метелиця. Ще витинаються гриби З-під шерху сухозлотиці, […]...
33. ОДВАГА Ви кажете, що плавали у морі? Та ні! Ви душу грішну берегли. Скрипали грізно далі неозорі, дрімали поруч тихі береги. […]...
34. “І тут, і всюди – скрізь погано…” І тут, і всюди – скрізь погано. Душа убога встала рано, Напряла мало та й лягла Одпочивать собі, небога. А […]...
35. РОБОТА ДУШІ Борисові Олійнику Душа у роботі. Це тиха робота. Це грому важкого далекі розкоти. Це буря незрима. Це злива і град. […]...
36. ЧИ ЗНАЄШ ТИ Лісова пісня Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, Як ліс шумить і грає темний бір? Чи знаєш ти цю […]...
37. ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ Про душу не мов мені, мила, Подай коралеві уста, Рам’ям обвинися щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не […]...
38. “Лічу в неволі дні і ночі…” Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю. О господи, як то тяжко Тії дні минають. А літа пливуть […]...
39. “У заполярному тумані…” У заполярному тумані, Де спомин душу холодить, На піднебесному вулкані Прозорий велетень сидить. Він сам – туман чи, може, гало, […]...
40. МАЧИНКА Мороз вже сивий доцвітає, Вже день од холоду закляк, А тут, де падолист витає, Між листом жовтий сяє мак. Мала […]...