Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“На улиці невесело…”

На улиці невесело,
В хаті батько лає,
А до вдови на досвітки
Мати не пускає.
Що ж мені робити,
Де мені подітись?
Чи то з іншим полюбитись,
Чи то утопитись?
Ой надіну я сережки
І добре намисто,
Та піду я на ярмарок
В неділю на місто.
Скажу йому: “Сватай мене
Або одчепися!..
Бо як мені у матері…
То лучче топиться”.

[Друга полонина 1848,
Косарал]

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 2,50 out of 5)

“На улиці невесело…” - ШЕВЧЕНКО ТАРАС