“І широкую долину…”
І широкую долину,
І високую могилу,
І вечернюю годину,
І що снилось-говорилось,
Не забуду я.
Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Помарніли ми обоє –
Я в неволі, ти вдовою,
Не живем, а тілько ходим
Та згадуєм тії годи,
Як жили колись.
[Друга половина 1848,
Косарал]
(3 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “В неволі, в самоті немає…” В неволі, в самоті немає, Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, […]...
- “Та не дай, господи, нікому…” Та не дай, господи, нікому, Як мені тепер, старому, У неволі пропадати, Марне літа коротати. Он піду я степом-лугом Та […]...
- “Не додому вночі йдучи…” Не додому вночі йдучи З куминої хати І не спати лягаючи, Згадай мене, брате. А як прийде нудьга в гості […]...
- “Один у другого питаєм…” Один у другого питаєм: Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, […]...
- Г. 3 Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать. А я Про тебе, воленько моя, Оце нагадую. Ніколи Ти не здавалася […]...
- “Ой люлі, люлі, моя дитино…” Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи. Сину мій, сину, не клени […]...
- “Не для людей, тієї слави…” Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! Мені легшає в неволі, […]...
- “Полюбилася я…” Полюбилася я, Одружилася я З безталанним сиротою Така доля моя! Люде гордії, злі Розрізнили, взяли Та повезли до прийому Оддали […]...
- “І знов мені не привезла…” І знов мені не привезла Нічого пошта з України… За грішнії, мабуть, діла Караюсь я в оцій пустині Сердитим богом. […]...
- “Ой сяду я під хатою…” Ой сяду я під хатою, На улицю гляну, Як-то тії дівчаточка Без своєї Ганни, Без моєї Ганнусеньки У хрещика грають. […]...
- “Добро, у кого є господа…” Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добрая. Добра, Добра такого таки зроду У […]...
- “Ну що б, здавалося, слова… “ Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Знать, […]...
- П. С Не жаль на злого, коло його І слава сторожем стоїть. А жаль на доброго такого, Що й славу вміє одурить. […]...
- “Мов за подушне, оступили…” Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь. Боже милий, Де ж заховатися мені? Що діяти? Уже […]...
- “Ой гляну я, подивлюся…” Ой гляну я, подивлюся На той степ, на поле; Чи не дасть бог милосердий Хоть на старість волі. Пішов би […]...
- “На улиці невесело…” На улиці невесело, В хаті батько лає, А до вдови на досвітки Мати не пускає. Що ж мені робити, Де […]...
- “По улиці вітер віє…” По улиці вітер віє Та сніг замітає. По улиці попідтинню Вдова шкандибає Під дзвіницю, сердешная, Руки простягати До тих самих, […]...
- “Не тополю високую..” Не тополю високую Вітер нагинає, Дівчинонька одинока Долю зневажає: “Бодай тобі, доле, У морі втопитись, Що не даєш мені й […]...
- “Ой пішла я у яр за водою…” Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, Розлучниця злая, Багатая сусідонька, […]...
- ІНІЙ За білим маревом жагучий скрип возів – Іржаві відгуки тернового терпіння… А тут на травах, на гнучкій лозі, Розлила осінь […]...
- ‘Утоптала стежечку…” Утоптала стежечку Через яр. Через гору, серденько, На базар. Продавала бублики Козакам, Вторговала, серденько, П’ятака. Я два шаги, два шаги […]...
- ПІСНЯ. СТУДЕНТ В славнім місті Петербурзі, Недалеко від Неви, Із болота виглядає Хата бідної вдови. Стара хата зо вдовою Разом вік свій […]...
- “Закувала зозуленька…” Закувала зозуленька В зеленому гаї, Заплакала дівчинонька – Дружини немає. А дівочі молодії Веселії літа, Як квіточки за водою, Пливуть […]...
- “Не так тії вороги…” Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть […]...
- “Не вернувся із походу…” Не вернувся із походу Гусарин-москаль. Чого ж мені його шкода, Чого його жаль? Що на йому жупан куций, Що гусарин […]...
- “Якби мені черевики…” Якби мені черевики, То пішла б я на музики, Горенько моє! Черевиків немає, А музика грає, грає, Жалю завдає! Ой […]...
- “І багата я…” І багата я, І вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я. Тяжко, тяжко в світі жить І нікого […]...
- “У тієї Катерини…” У тієї Катерини Хата на помості, Із славного Запорожжя Наїхали гості. Один Семен Босий, Другий Іван Голий, Третій славний вдовиченко […]...
- “Туман, туман долиною…” Туман, туман долиною, Добре жити з родиною. А ще лучче за горою З дружиною молодою. Ой піду я темним гаєм, […]...
- Туман, туман долиною Туман, туман долиною, Добре жити з родиною. А ще лучче за горою З дружиною молодою. Ой піду я темним гаєм, […]...
- “Ой виострю товариша…” Ой виострю товариша, Засуну в халяву Та піду шукати правди І тієї слави. Ой піду я не лугами І не […]...
- “І небо невмите, і заспані хвилі…” І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п’яний очерет Без вітру гнеться. Боже милий! Чи довго […]...
- “Ой умер старий батько…” “Ой умер старий батько І старенькая мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати. Що мені на світі, Сироті, робити? […]...
- “Із-за гаю сонце сходить…” Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить. По долині увечері Козак смутний ходить. Ходить він годину, Ходить він і […]...
- В казематі (“Мені однаково, чи буду…”) III Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на […]...
- “Якби зустрілися ми знову…” Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І […]...
- ОРЕЛ – Ти, – говорить жінка Гнату, – доки оженився, Забивать дівчатам баки здорово навчився. Ох, орел був! Відзначався витівками злими. […]...
- “На вгороді коло броду…” На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. На вгороді коло тину Сохне […]...
- “Он чого ти почорніло…” “Он чого ти почорніло, Зеленеє поле?” “Почорніло я од крові За вольную волю. Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене […]...
- Не поспiшай дожити до зарплати! Не поспiшай дожити до зарплати! I до побачень час не пiдганяй. Бо час життя – єдине чим багатi. Його не […]...