НАЙДОВШИЙ ДЕНЬ ЛІТА

Related posts:

1. “Є день такий – іскристий, як вино…” Є день такий – іскристий, як вино, Є день такий – спинись, прекрасний часе! Отам я жив. Отам колись давно […]...
2. “Відцвітають літа, перходять у пам’ять…” Відцвітають літа, переходять у пам’ять, Не встигаєш, ночами доточуєш дні. Кружеляє життя на такій бистрині, Що не ти, а тобою […]...
3. “Коли стає зовсім-зовсім темно” Коли стає зовсім-зовсім темно, то річка тоді зупиняється – адже не видно воді, куди їй текти. Але тут окунь швиденько […]...
4. “Предовгим поглядом, що за літа сягає…” Діду Кузьмі Предовгим поглядом, що за літа сягає, вже бачиш рай і хмар летючих зграї. Слова відходять, звуки відлітають, чіткішає […]...
5. “Рано ще, рано..” Рано ще, рано. Ще і мати не вставали І до мене не гукали: Вставай, сину! Ще і батько не вставали […]...
6. “Ридає день, як горобина ніч…” Ридає день, як горобина ніч. Навіщо, мамо, познімали в хаті рушники? Великдень ще далеко. Ще рано мазать хату. Ой, тату, […]...
7. “Знаю добре: прийде день весняний…” Знаю добре: прийде день весняний І дуби в зелених стануть шатах, І сміятись буде сонце в росах: Прийде він, твій […]...
8. “кожний день…” кожний день до мене навідуються кораблі вони усідаються під смереками і важко дихають зябрами тоді я нанизую їх на вербову […]...
9. І знову день – мов світлі соти І знову день – мов світлі соти. Свій шлях облітує бджола. Поезія – моя робота, Душі й бентежного чола. Щодня. […]...
10. “Тут все не так. Тут все не як тоді…” Тут все не так. Тут все не як тоді. Так, як тоді, уже не буде більше. Рідкого листу кольори бліді, […]...
11. ПІСНІ ЛАДОВНІЇ (ВЕСІЛЬНІ). При вечері Цвіт лугами, пшениця ланами, Ладо! Ладо! Батеньку мій милий, вечеряй ти з нами, Милий боже! Цвіт в віночки, пшениця в […]...
12. “Кожен фонтан у Римі брудний…” Кожен фонтан у Римі брудний І кожен прекрасний. У водах повно лапшиних спіралей З помаранч і цитрин. Пралі полощусь у […]...
13. КАРАСІ В. Чапленкові Я приглядавсь до річаного плеса, Йдучи між плавнями в обідню пору. З-під ситнягів зелених табунами Рожево-срібні брались карасі. […]...
14. МОГИЛА КІТСА Від болю звільнений і від наруг, Лежить під синім покривалом Бога. Життя й любов минули, як тривога, – Так рано […]...
15. ЕХ, ЛІТА, ЛІТА – Мав я, брате, жінку – ідеал краси. Талія тоненька, наче у оси. А тепер змінилась, а тепер – не […]...
16. ДО ЛІТА Споруднику пахощів, служителю квітки, на лицях у тебе вогніють нагідки, видмухуєш звуки лункі в соломинку, вимочуєш в річці надуту хмаринку. […]...
17. Три літа І день не день, і йде не йде, А літа стрілою Пролітають, забирають Все добре з собою. Окрадають добрі думи, […]...
18. “Вже літа відлітували…” Вже літа відлітували. Літо. Спокою ж нема. Гирю, що в одній тримали, Не утримать обома… Перемнеться, перетреться, Розхлюпнеться до основ. […]...
19. “Минулися мої ходи…” Минулися мої ходи Через огороди, Минулися мої лази Через перелази. Лихо мені, горе мені, Молодій дівчині: Чорні брови козацькії Задали […]...
20. ОБРЯД ЛІТА На плотах вмирало пізнє літо, йому світився соняшник в очах і скапував у жито. Господь кропив з живущої руки, але […]...
21. “Коли вже думок не стало…” Коли вже думок не стало Й поволі вляглись дискусії (В густому повітрі зали Утома химерно гусла), Тоді погасили світло І […]...
22. ПІДУТЬ ЛІТА Підуть літа, і плуг терпіння Все глибше в серці ме орати, І я щороку му кидати В пустий загін нове […]...
23. “Літа вже не мчать…” Літа вже не мчать, як лошата прудкі в табуні, Повільно бредуть, як верблюди в піску марокканськім… Все легше когось підловити […]...
24. РОЗКОЛОЛИСЯ ЛІТА Провістило журавлиний перелет. Розтулило спраглі дзьобики бруньок… Одягну я по-козирному кашкет І візьму самій весні під козирок. Та й піду […]...
25. “Теплого літа чарівність…” Теплого літа чарівність, Сад за вікном спочиває, В шибу – стукає північ, Скрип – хтось вікно відчиняє. На смуглій руці […]...
26. “Минули літа молодії…” Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, […]...
27. “Два вже літа скоро пройде…” Два вже літа скоро пройде, Як я закохався; Якби знав я своє горе, Лучче б був не знався Я з […]...
28. “І дні, і літа пропливають поволі…” І дні, і літа пропливають поволі, Як хмари осінні – холодні, сумні,- Сухоти, як шашелі, точать в неволі Застуджені груди […]...
29. “Отакого літа ми не мали…” Отакого літа ми не мали: Ластівки дітей собі вже мали, Вище вікон вигналися мальви, Розсміявся на городі мак, І до […]...
30. ДОРОГА – СЕРЕД ЛІТА – У ПОЇЗДЦІ Через літо – та до неньки я: Чорне горенько ж не спить. Павутинкою тоненькою Мамин біль в мені бринить. Перетнуто […]...
31. Пиши на адресу літа Пиши мені на зелену адресу літа. Послані поцілунки твої стануть найкращими новинами. Вранці знову про мою нову книжку писали в […]...
32. “Чекала з армії два літа…” Чекала з армії два літа, Прийшов – не глянув, обминув. Притихла, знічена й розбита, Але недовгим смуток був. Утерла сльози:”Ет! […]...
33. “Посеред літа в травах голубих…” Посеред літа в травах голубих Зустрів я дерево, що думало про осінь. Стояв під ним хлопчина льонокосий І годував з […]...
34. “Хвилини, години, літа…” Хвилини, години, літа – Життя, мов свіча дорогоряє. У чім його сенс і мета, Ніхто достеменно не знає. Не знає, […]...
35. ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. […]...
36. “Як в гарячу пору літа…” Як в гарячу пору літа Висиха мілке озерце, – Так без ласки, без привіту Молоде черствіє серце. Завше смуток супить […]...
37. ЗВЕРШЕНО КЛОПІТ ЛІТА Повний гороху кошіль. Мак зі стіни звиса. Осінь, ласкаво прошу в хату мою і в сад. Викопано картоплю, моркву і […]...
38. “Літа душа, немов лоша у зливі…” Літа душа, немов лоша у зливі… Куди ж тобі, маленьке і дурне! Ніхто не перебув ці смуги сиві, ніхто й […]...
39. Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання […]...
40. ЗАПРОШЕННЯ + ЗАПРОШЕННЯ Ви знаєте? Прекрасний краєвид з гори Батиєвої. Ви, певне, не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю? […]...